У Польщі спостерігається зростання кількості антиукраїнських тверджень, які поширюють політики, активісти та блогери. Попри відсутність очевидних зв'язків між цими особами на перший погляд, поглиблене дослідження виявило приховані зв'язки, спільні оточення та узгоджені наративи. Йдеться про діяльність осіб, яких українські та польські правоохоронні органи, державні аналітики та дослідники інформаційних операцій ідентифікують як поширювачів не лише антиукраїнських, а й проросійських наративів.
Публікація на платформі Sestry.eu детально аналізує цю тенденцію, досліджуючи, як ці суб'єкти, незважаючи на потенційні відмінності у своїх публічних образах, можуть бути залучені до системного поширення ворожнечі між поляками та українцями. Основна мета такого дослідження – виявити координацію та джерела впливу, що стоять за цими інформаційними кампаніями, які потенційно можуть підривати двосторонні відносини.
Індустрія ненависті: спільні наративи та зв'язки
Розслідування, опубліковане на Sestry.eu, зосереджується на так званій «індустрії ненависті», вивчаючи взаємозв'язки між різними фігурами, які активно транслюють негативні тези стосовно України. Ці особи, хоча й можуть представляти різні політичні та громадські кола, демонструють вражаючу схожість у своїх повідомленнях, що свідчить про наявність скоординованої діяльності. Польські та українські державні органи, а також експерти з інформаційної безпеки, вказують на них як на ключових розповсюджувачів деструктивних наративів.
Аналіз зосереджується на виявленні «спільних наративів» – тих тем та ідей, які повторюються у виступах різних політиків, активістів та блогерів. Це дозволяє зрозуміти, які саме повідомлення вважаються найефективнішими для розпалювання конфліктів та створення напруженості. Крім того, досліджуються «зв'язки» та «середовища», що може включати аналіз їхніх соціальних мереж, спільних заходів чи публікацій, аби встановити, чи існує формальна чи неформальна координація.
Проросійський вимір та цілі кампаній
Важливим аспектом розслідування є виявлення проросійського виміру в діяльності цих осіб. Зазначається, що поширення антиукраїнських тез часто співпадає з російськими інформаційними кампаніями, спрямованими на послаблення підтримки України та дестабілізацію ситуації в регіоні. Це ставить під сумнів спонтанність таких висловлювань та вказує на можливий зовнішній вплив або цілеспрямовану роботу на користь російських інтересів.
Поширення проросійських наративів, як повідомляється, має на меті не лише посіяти розбрат між Польщею та Україною, але й підірвати довіру до українських біженців, дискредитувати українську владу та армію, а також вплинути на політичні рішення Варшави щодо підтримки Києва. Дослідники вважають, що така діяльність є частиною ширшої стратегії Кремля з ослаблення єдності Європи та підтримки України.
Реакція правоохоронних органів та аналітиків
Українські та польські правоохоронні органи, а також аналітичні центри, які займаються дослідженням інформаційних операцій, відстежують діяльність згаданих у розслідуванні осіб. Їхня увага спрямована на виявлення джерел фінансування, організаторів та методів поширення деструктивного контенту. Дані, зібрані державними структурами, надають важливий контекст для розуміння масштабів проблеми та її потенційних загроз.
Аналітики підкреслюють, що системне поширення ворожнечі є серйозним викликом для безпеки та стабільності як окремих країн, так і всього регіону. Розуміння механізмів такого впливу є ключовим для розробки ефективних контрзаходів та захисту суспільства від маніпуляцій.