Наприкінці липня 2026 року в Україні з'явилися чутки про масштабні рейди проти шахрайських кол-центрів, з припущеннями про початок дій з 1 серпня. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає. На цьому тлі одна з працівниць такого офісу висловила тезу, що закриття цих установ вдарить по економіці сильніше, ніж по злочинності. За її словами, тисячі людей отримують зарплату вище середньої, орендують житло, купують техніку та одяг, відвідують ресторани, що стимулює економіку. Натомість, існує думка, що закриття кол-центрів призведе до зростання безробіття, порожніх бізнес-центрів та виведення капіталу за кордон.
Однак, аналіз мультиплікатора, який показує, скільки економіка отримує з кожної вкладеної гривні, дає іншу картину. Для порівняння, IT-галузь, згідно з дослідженням Асоціації IT Ukraine, створює в економіці додаткову гривню на кожну вкладену, а один спеціаліст забезпечує ще два робочих місця в суміжних галузях. За 2025 рік IT-сектор сплатив понад 50 млрд грн податків та приніс 6,6 млрд доларів експорту. На відміну від цього, індустрія телефонного шахрайства не породжує нових технологій чи галузей. Міжнародне журналістське розслідування, спираючись на доповідь Женевської глобальної ініціативи, оцінює кількість кол-центрів в Україні приблизно у 1000, з 60 000 працівників. Лише в Солом'янському районі Києва в радіусі 1 км було виявлено шість таких центрів. Оренда одного офісу на 60 робочих місць коштувала близько 12 000 доларів на місяць, а вся ця діяльність, за даними розслідувачів, кришується правоохоронними органами.
Жертви та фінансування корупції
Захисники кол-центрів часто вказують на громадян Росії як основних жертв. Проте, згідно з доповіддю, лише 10-15% жертв є росіянами, тоді як основна маса – це українці та мешканці Європи, загалом постраждалі зафіксовані щонайменше у 29 країнах. Це означає, що основний потік грошей викрадається з кишень громадян України та її союзників. За даними Нацбанку, українці у 2025 році втратили 1,4 млрд грн лише через шахрайство з платіжними картками, що на 24% більше, ніж роком раніше. Середня сума однієї такої операції зросла до 5,5 тис. грн. У 90% випадків гроші викрадалися через соціальну інженерію, тобто звичайну розмову, користуючись необізнаністю людей у фінансових питаннях.
Крім прямої шкоди громадянам, ця індустрія завдає значної шкоди правоохоронній системі. Щонайменше 10-15 тисяч доларів на місяць з кожного офісу йде на хабарі для забезпечення їхньої діяльності. Ці кошти, помножені на тисячу офісів, формують значну суму, яка фінансує бездіяльність правоохоронців та створює сприятливі умови для корупції. Це призводить до вибіркового правосуддя, кришування та тіньових домовленостей, що робить легальний бізнес неконкурентоспроможним. Така система, побудована на вибиванні ренти та виведенні коштів в офшори, перешкоджає розвитку реального сектору економіки.
Втрачене покоління та репутаційні ризики
Індустрія кол-центрів активно вербує молодь віком від 15 до 28 років, обіцяючи високу заробітну плату (800-1000 доларів), але часто платячи значно менше (близько 200-300 доларів). Працівники змушені працювати по 12 годин на день, 6-7 днів на тиждень, стикаючись із системою штрафів та складнощами при спробі звільнитися. Звіти включають випадки побиття та вивезення до лісу. Людина, яка провела рік на холодних дзвінках, виходить без професії, з кримінальним досвідом та спотвореним уявленням про норму. Це формує покоління, яке вміє лише переконувати незнайомців переказувати гроші, замість того, щоб здобувати освіту та професійні навички. Така ситуація є прямим мінусом для ринку праці, який і так виснажений війною та міграцією.
Тіньові гроші, що циркулюють у цій сфері, потребують політичного прикриття, за яке сплачуються кошти. Це призводить до появи анонімних Telegram-каналів, ботоферм та замовних матеріалів, спрямованих на дискредитацію тих, хто намагається боротися з цією системою. Цей сценарій вже відпрацьовано на прикладі оборонного сектору. Відсутність реформ у правоохоронних органах лише посилює можливості для існування таких офісів. Незважаючи на заяви влади про боротьбу з цим явищем, ефективність дій залишається низькою – з початку 2026 року проведено понад 200 обшуків та ліквідовано близько сотні кол-центрів, що становить приблизно десяту частину від загальної кількості.
Таким чином, постає питання: чи може Україна, яка воює і залежить від зовнішньої допомоги, дозволити собі індустрію, що обкрадає власних громадян, вилучає ціле покоління з реального життя та руйнує правоохоронну систему зсередини? Хоча закриття кол-центрів може призвести до деяких економічних втрат, таких як зменшення попиту на елітну оренду та часткове спорожніння бізнес-центрів, ці втрати є мізерними порівняно зі шкодою, яку завдає ця індустрія майбутньому країни.