Звичка відкладати справи на потім, відома як прокрастинація, може мати серйозні наслідки для фінансового благополуччя та психічного здоров'я. Дослідження свідчать, що навіть незначне підвищення рівня прокрастинації пов'язане зі зниженням річного заробітку. Крім того, люди, схильні до відкладання завдань, частіше страждають від тривоги, стресу, самотності та виснажливого болю, а також мають вищий ризик розвитку депресії.
Згідно з дослідженням 2013 року, що охопило 22 053 особи, кожний бал підвищення за шкалою прокрастинації корелював зі зниженням річного заробітку майже на 15 000 доларів. Прокрастинатори також частіше уникають звернення за медичною допомогою. Шведське дослідження 2023 року, проведене серед 3 525 студентів, показало, що високий рівень прокрастинації пов'язаний із підвищеною схильністю до виснажливого болю, тривоги, стресу та самотності.
Психічні та фізичні вправи як інструменти боротьби
Одним із запропонованих методів подолання прокрастинації є психічна вправа «ментальне протиставлення з намірами реалізації» (MCII). Цей метод полягає в уявленні переваг досягнення мети, зіставленні цього образу з головною перешкодою та розробці тактики її подолання. Дослідження 2020 року серед студентів показало, що застосування онлайн-вправ MCII для скорочення затримки перед сном призводило до засинання в середньому на 38 хвилин пізніше запланованого часу порівняно з контрольною групою.
Фізичні вправи також демонструють обнадійливі результати. Китайське дослідження 2023 року, в якому взяли участь 77 підлітків-хлопців, показало значне зменшення схильності до відкладання справ після 12-тижневих силових тренувань, високоінтенсивних інтервальних тренувань або їх комбінації. Дослідження 2022 року, що охопило 564 китайських студентів, виявило, що фізично найактивніші учасники менше відкладали справи. Дослідники припускають, що подолання стресу від фізичних навантажень дає відчуття майстерності, що підвищує впевненість у собі та мотивацію.
Вплив харчування, сну та сучасні виклики
Дослідження 2024 року серед італійських студентів виявило вищий рівень прокрастинації серед тих, хто пропускає сніданок, зловживає алкоголем та погано спить. Припускається, що брак енергії від сніданку може перешкоджати мотивації та здатності зосередитися. Однак, наразі не встановлено, чи є пропущені сніданки причиною, чи наслідком прокрастинації.
Наразі жодні специфічні ліки не спрямовані безпосередньо на боротьбу з прокрастинацією. Однак, американське дослідження 2021 року виявило, що дорослі з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) демонстрували значне покращення виконавчих функцій, включаючи здатність розпочинати завдання, під час прийому стимулятора лісдексамфетаміну.
Сучасний світ створює більше можливостей для прокрастинації через поширення віддаленої роботи та постійний доступ до смартфонів. Огляд 2022 року, що аналізував 18 досліджень, підтвердив зв'язок надмірного використання смартфонів із прокрастинацією. Зокрема, прокручування екрану часто призводить до затримки часу сну, що, своєю чергою, погіршує виконавчі функції та саморегуляцію.
Важливість саморегуляції та запобігання депресії
«Прокрастинація та пов’язане з нею зниження самооцінки є предиктором майбутньої депресії. Як можна подолати прокрастинацію?» — Frontiers in Psychiatry.
Дослідження, опубліковане у журналі «Frontiers in Psychiatry» у 2025 році, що охопило 88 досліджень за участю понад 63 000 осіб, підкреслює зв'язок між прокрастинацією, зниженням самооцінки та майбутнім розвитком депресії. Це свідчить про необхідність активних дій для боротьби з відкладанням справ, що виходить за межі простої втрати часу та може мати серйозні медичні наслідки. Подолання прокрастинації є ключовим для підтримки психічного здоров'я та запобігання розвитку депресивних станів.