Вдари по складах Wildberries: як російська економіка втрачає мільярди і робочі місця

Новини

02.08.2026 10:57

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Влітку 2026 року в Росії почали масово горіти склади найбільшого інтернет-магазину Wildberries (WBES). Ці атаки, що охопили територію від Підмосков'я до Уралу, спрямовані не лише на логістичні центри, а й на об'єкти, де зберігається військове спорядження, зокрема тепловізори, рації та компоненти для дронів. Для багатьох російських військових та волонтерів ці склади є ключовим місцем для докупівлі необхідного обладнання, що фактично перетворює роздрібну торгівлю на частину військового постачання.

Значення цих складів для московської економіки виходить далеко за межі забезпечення фронту. Через них проходить значна частина всієї онлайн-торгівлі країни, а товар належить сотням тисяч приватних підприємств. Втрата одного такого складу означає для більшості підприємців повну втрату бізнесу, грошей, кредитів та призводить до безробіття в цілих містечках. Це явище також створює тиск на банки, які видавали позики під ці товари, та страхові компанії, які вже відмовляються страхувати подібні об'єкти.

Читайте також: ВМС США розробляють нове сімейство ракет NMM для протидії сучасним загрозам

Масштаби руйнування та прямі наслідки

Масштаби вражених об'єктів вражають: комплекс у Електросталі під Москвою, що згорів першим, займав площу, еквівалентну 50 футбольним полям, і на зміні там працювало 8 000 людей. Інший комплекс, знищений того ж дня, розташовувався в Тамбовській області. Ці будівлі, що зводяться роками, зберігали товари приблизно 90 000 продавців лише на одному об'єкті. Втрати, що виникли внаслідок пожеж, лягли безпосередньо на приватних підприємців, на відміну від ударів по нафтопереробних заводах, де збитки розподіляються більш опосередковано через ціни та черги на АЗС. Таким чином, вогонь за кілька ночей знищив оборотні кошти мільйонів дрібних торговців, а наслідки відчуватимуться щонайменше до осені.

У соцмережах російські продавці масово висловлювали розпач через втрату партій товару, підраховували збитки та висували претензії до підтримки маркетплейсів. Деякі з них потребували допомоги психологів. Хоча причину пожеж — удари дронів — згадували побіжно, головною проблемою стали втрачені кошти. Покупців закликали купувати активніше, щоб продавці могли сплачувати оренду та податки. Удари дронів були перекваліфіковані на "форс-мажор", а винними називали маркетплейси, страховиків та чиновників, вимагаючи виплат від держави, яка, втім, обмежується співчуттям.

Еволюція російської торгівлі та створення "центрованої" вразливості

До 2022 року російська торгівля була розпорошеною: тисячі маленьких магазинів, торгові центри, ринки. Така децентралізована система була стійкою до окремих ударів. Однак вихід західних брендів та зміна споживчих звичок призвели до домінування онлайн-платформ, таких як Wildberries та Ozon. За кілька років споживча торгівля величезної країни фактично переїхала в два додатки, які на сьогодні контролюють 77% онлайн-замовлень. Оборот групи Wildberries за минулий рік перевищив 6 тлрн рублів, що робить її другим ретейлером у країні. Платформна економіка Москви склала 18 млн рублів, або 8,5% ВВП країни, з показником зростання у шість разів за чотири роки.

Ця централізація торгівлі створила нову структурну вразливість. Замість тисяч дрібних складів було зведено кілька десятків надвеликих логістичних хабів, які чудово видно з висоти. Такі об'єкти, розташовані поблизу трас, залізниць та великих міст, стали зручними мішенями. Захистити кожен з них від повітряної загрози фізично неможливо, адже вартість однієї батареї ППО перевищує вартість самого складу. Паралельно з цим, мережа пунктів видачі товарів, яка розрослася в десятки разів швидше за державну пошту, створила ще один шар залежності. Кожен пункт видачі, що став основним заробітком для десятків тисяч родин, залежить від безперебійного постачання зі складів. Таким чином, виникла трирівнева конструкція: мільйони дрібних підприємців з товаром, десятки великих складів-хабів та мільйони обслуговуючого персоналу, що разом формують систему, яка тримається на припущенні про безперебійний рух товару.

Фінансові наслідки та перекладання ризиків

Удари по складах спричинили ланцюгову реакцію фінансових проблем. Власники складів, такі як Тетяна Кім (власниця WBES), переклали відповідальність за знищення товару на продавців, оновивши договори незадовго до атак. Компанії-маркетплейси, включаючи Ozon та Яндекс.Маркет, синхронно внесли до своїх угод пункти, що позбавляють їх відповідальності за втрату товару внаслідок обстрілів, перекладаючи військовий ризик на найменш захищені верстви населення. Це стало можливим завдяки тому, що більшість продавців, а це близько 1,2 млн підприємців, оформлені як індивідуальні підприємці й відповідають за борги власним майном.

Банки, що видавали кредити під оборот товарів на цих платформах, також опинилися під тиском. Якщо раніше гарантією виступав потік продажів, то після припинення поставок автоматичне списання коштів з поточних надходжень виявилося неможливим. Продавці залишилися з порожніми складами, непогашеними кредитами та відсутністю можливості закупити новий товар, що фактично призвело до синхронного банкрутства десятків тисяч людей.

Страховий ринок також вийшов з гри. Вартість страхування великих складів зросла в десять разів за чотири роки, а збитковість перестрахування ризиків диверсії дронів сягнула 2800%. Банки тепер не видають кредити на будівництво складів без страхових полісів, що гальмує розвиток мережі. Кредитний портфель компаній та підприємців у Росії становить близько 85 трлн рублів, з яких прострочена заборгованість вже перевищила 3 трлн. Втрати від згорілого товару, що частково забезпечувалися державними поручительствами, тепер лягають на держбюджет.

Поглиблення кризи та перенесення війни в побут

Наслідки ударів відчуваються на всіх рівнях. Кожен зайвий день перевезення товарів подорожчає логістику, що відбивається на кінцевій ціні для споживача. Зменшення обсягів продажів призводить до закриття пунктів видачі та скорочення робочих місць, особливо в регіонах. Це, в свою чергу, знижує попит, створюючи замкнене коло. Кількість продавців на маркетплейсах вперше скоротилася, а частка виторгу, що залишається у продавця після всіх вирахувань, впала приблизно до 69%. Держава, яка втрачає значні надходження до бюджету від цього сектора, намагається посилити податковий облік, що ще більше обтяжує бізнес, який і так переживає кризу.

Раніше війна проходила повз побут пересічного росіянина, залишаючись здебільшого в телевізорі. Проте, зруйновані склади перенесли її безпосередньо в життя мільйонів. Зникла ілюзія комфортного життя, підтвердженням якої був додаток з доставками. Втрата справи життя, мізерні компенсації та усвідомлення перекладання військових ризиків на найменш захищених викликають гнів, який спрямовується всередину системи — на маркетплейси та страхові компанії, а не на державу-агресора. До того ж, втрата роботи на складах ставить людей перед вибором: шукати іншу роботу в умовах обмежених вакансій або підписати контракт з армією, що створює нові людські ресурси для війни.

Акції Ozon впали на 4% після другої хвилі ударів, що свідчить про усвідомлення інвесторами рівноцінної вразливості всіх логістичних хабів. Вартість залучення капіталу для галузі зростає, а нові проєкти зупиняються через відсутність страхування. Результатом стає зменшення місць для зберігання, зростання вартості зберігання та уповільнення оборотності капіталу. Росія опинилася в ситуації, коли мережа, яка раніше працювала на зростання, тепер працює на утримання позиції, а кожен новий удар коштує дорожче, адже запасних вузлів менше, а страхування закривається. Це створює каскадний ефект, який може призвести до потенційної банківської кризи, враховуючи значні кредити, надані компаніям на кшталт Wildberries.

Читайте також: США розглядають "аварійний вимикач" для ШІ після інцидентів