Розвідувальні служби кількох західних країн висловлюють попередження про можливі ворожі військові операції або провокації Росії проти країн Балтії та Польщі, спрямовані на тестування НАТО. Про це заявив один з експертів, підкресливши, що публічне обговорення таких загроз самими розвідслужбами свідчить про їхню серйозність та високий рівень занепокоєння.
Ці попередження є частиною ширшої картини, де Європа намагається адаптуватися до нової безпекової реальності, спричиненої рішеннями Кремля. На тлі потенційного скорочення військової присутності США в Європі, країни континенту посилюють власні оборонні спроможності. Ця ситуація створює, за словами експертів, "ідеальне вікно" для Росії, щоб перевірити обороноздатність Європи.
Європа та НАТО: виклики колективної оборони
Зменшення американської військової присутності в Європі та одночасне нарощування оборонних спроможностей країнами континенту створює складну ситуацію. Хоча невизначеність щодо дій США може мати певний стримуючий ефект на Росію, ключовим є досягнення взаєморозуміння щодо скоординованого відведення чи перерозподілу сил. Європейські країни потребують часу для відновлення власних спроможностей, і їхні плани можуть не відповідати темпам потенційних змін з боку США. Необережні або поспішні рішення з будь-якого боку можуть бути неправильно витлумачені Росією, що призведе до небезпечних ситуацій.
Для ефективної протидії потенційним загрозам Європі необхідно нарощувати стратегічні спроможності, зокрема в галузі логістики, транспортування військ, розвідки та спостереження. Особливо гостро стоїть проблема дефіциту систем протиповітряної оборони та боєприпасів, що спостерігається не лише в Європі, але й загалом у НАТО.
Зміна підходів до військової служби
Наростаюча потреба у збільшенні кількості військовослужбовців в умовах потенційних конфліктів ставить під сумнів традиційні моделі комплектування армії. З огляду на зміну характеру загроз, акцент зміщується з традиційних "стрільців" на фахівців з комунікацій, IT, кібербезпеки та розуміння супутникових технологій. Це вимагає створення системи резерву, яка б дозволяла швидко залучати підготовлених спеціалістів до виконання критично важливих завдань для оборони держави.
Водночас, повернення до обов'язкової військової служби або її елементів може стати неминучим кроком для багатьох європейських країн. Успішний досвід України, яка навчала значну частину своїх військових під час повномасштабної війни, демонструє необхідність гнучких підходів до підготовки персоналу, особливо тих, хто має специфічні військові професії.
Реакція на російські провокації та фінансування оборони
Небажання або вагання країн НАТО збивати російські дрони, що перетинають їхній повітряний простір, може бути сприйнято як слабкість. Це частково зумовлено побоюваннями ескалації та економічними розрахунками: вартість знищення дрона за допомогою ракети може значно перевищувати вартість самого дрона. Однак, відсутність рішучої відповіді може спонукати Росію до повторення таких дій. Триває розробка проєктів, спрямованих на протидію дронам, що може покращити ситуацію.
Зобов'язання країн-членів НАТО підвищити оборонні витрати до 5% ВВП ґрунтується на аналізі загроз і потреб для забезпечення колективної оборони, а не є довільним числом. Ці витрати охоплюють не лише закупівлю озброєнь, але й логістику, підтримку та будівництво стійкості. Запобігання конфлікту є значно дешевшим, ніж його наслідки, включно з реконструкцією, як свідчить досвід України.
Європа та США: нова парадигма відносин
Риторика політиків, зокрема з боку США, не завжди відповідає реальним діям, що вимагає від Європи обережності та реалістичного підходу. Непередбачуваність сучасної міжнародної ситуації, спричинена рішеннями Кремля, змушує європейців самостійно адаптуватися до нових умов. Це вимагає від Європи розвитку власної самостійності та здатності діяти незалежно, що, парадоксально, може підвищити інтерес США до співпраці, оскільки зніме з Вашингтона тягар односторонньої відповідальності.
Існують значні розбіжності в оборонній готовності країн на східному фланзі НАТО. Деякі країни, як-от Нордики та Балтійські держави, демонструють вищий рівень оборонних витрат і підтримки України. Натомість, Чехія та Словаччина, незважаючи на близькість до України, проявляють меншу готовність збільшувати витрати на оборону. Це може бути зумовлено як втомою, так і політичними дискусіями, де уряди намагаються переконати населення у відсутності реальних загроз. Така позиція може зробити ці країни більш вразливими у разі потенційних конфліктів.
Переломний момент у війні: оцінка експертів
Попри заяви про переломний момент у війні, експерти зазначають, що Україна вже фактично виграє, оскільки спромоглася протистояти російському вторгненню протягом тривалого часу. Здатність України завдавати значних збитків російській економіці та інфраструктурі створює умови, за яких Росія не зможе продовжувати війну нескінченно. На відміну від України, яка демонструє готовність боротися за вирішення конфлікту, від Росії не надходить жодних сигналів про бажання переговорів чи пошуку компромісів. Українська стратегія, спрямована на цілеспрямоване ураження російської енергетичної інфраструктури, виглядає як спроба встановити чіткий термін завершення конфлікту.