За словами автора, Трамп заявив про повну готовність до атаки на Іран із застосуванням військової потужності, небаченої з часів Другої світової війни. Однак, прохання з боку Ірану та інших країн регіону, зокрема Саудівської Аравії, утрималися від удару, а натомість з'явилася можливість укладення угоди. Параметри потенційної угоди включали повне та беззастережне відкриття Ормузької протоки та усунення ядерної загрози. Втім, іранська сторона відмовилася від відкриття протоки та ведення переговорів щодо ядерної програми, натомість погрожуючи превентивним ударом по американських військах у регіоні, якщо дипломатія не спрацює.
Іранські «гойдалки» та їхній вплив на Ізраїль
Проблема полягає в тому, що, за словами автора, питання вирішення ядерної програми Ірану перебуває поза компетенцією міністра закордонних справ Аракчі, а контролюється керівництвом Корпусу вартових ісламської революції. Це створює розрив між політичними заявами та реальними можливостями впливу. Така тактика Трампа, з його різкими погрозами та подальшим відступом, не є новою, але викликає занепокоєння в Ізраїлі. Постійне приведення армії у стан найвищої бойової готовності (5-й ступінь готовності ППО та ВВС), відміна цих заходів та повернення до звичайного режиму є дорогим та виснажливим процесом, що негативно впливає на оперативну готовність військ.
Ситуація ускладнюється тим, що Ізраїль паралельно веде бойові дії в Газі, на півдні Лівану та проводить операції в Юдеї і Самарії. Підвищення бойової готовності на іранському напрямку відволікає значні ресурси, які могли б бути використані на інших ділянках. Автор припускає, що Трамп може вести психологічну війну, виснажуючи противника та змушуючи його до помилок, або ж таким чином намагається зберегти повну секретність своїх планів.
Газа: роззброєння Хамас як умова виведення військ
Окремо розглядається ситуація в Газі, де ізраїльська сторона наголошує на необхідності повного фізичного роззброєння бойовиків Хамас як передумови для виведення своїх військ. Представники Ізраїлю вважають неприйнятними пропозиції, які дозволяють Хамасу зберегти особисту або важку зброю. Це стосується, зокрема, ракет, які, на думку ізраїльтян, не повинні перебувати у розпорядженні палестинських сил безпеки, оскільки це становить пряму загрозу Ізраїлю.
Ізраїль продовжує ліквідацію учасників нападу 7 жовтня, намагаючись знищити якомога більше бойовиків та їхніх натхненників. Зокрема, нещодавно було ліквідовано одного з керівників Хамасу в центральній частині Гази. Незважаючи на це, ізраїльська армія стикається з труднощами у розподілі ресурсів через невизначеність ситуації з Іраном, хоча співпраця з США вважається стратегічно важливою.
«Залізний купол»: невідповідність українському театру бойових дій
Автор спростовує інформацію про блокування Ізраїлем поставок системи «Залізний купол» Україні. Він пояснює, що ця тактична система призначена для перехоплення ракет ближнього радіусу дії, таких як «Град» чи мінометні снаряди, і не ефективна проти балістичних ракет та масованих атак дронів. Висока вартість боєприпасів та обмеженість системи роблять її абсолютно марною на українському театрі бойових дій, де вона стала б першою ціллю для російських ракет. Натомість, Україна потребує систем протиракетної оборони, які вона частково виробляє самостійно або отримує від союзників.