Президент Колумбії Густаво Петро звинуватив українців у ставленні до колумбійських найманців як до «нижчої раси» та закликав своїх громадян, які воюють в Україні, повернутися додому. За його словами, колумбійці, «використовувані як гарматне м’ясо», здобувають в Україні досвід у сфері військових дронів, який потім застосовують проти власної держави, що призвело до зміни балансу сил на користь наркокартелів. Для зменшення мотивації до вступу в іноземні збройні сили уряд Колумбії підвищив зарплати військовим та ратифікував конвенцію ООН про найманців 1989 року.
Виявилося, що деякі колумбійці, які добровільно вступили до лав Збройних сил України, мають зв'язки з організованою злочинністю у себе на батьківщині. Ці особи були виявлені та «відправлені додому», повідомив Тарас Паліанця, офіцер Центру набору іноземних військовослужбовців Міністерства оборони України. Ця ситуація не поодинока: протягом останнього року з'являлися повідомлення про спроби колумбійських незаконних збройних угруповань відправляти своїх членів до України для здобуття передових знань у сфері ведення бойових дій з використанням дронів.
Навчання для війни вдома
Колумбійські наркобарони та інші незаконні збройні угруповання активно шукають можливості отримати в Україні знання, зокрема у сфері керування ударними дронами FPV (First-Person View). Ці дрони, завдяки своїй маневреності, є складними для збиття і часто спрямовуються безпосередньо на ціль. Колумбійський пілот дрона, який перебуває в Україні, розповів, що хоча дрони FPV вже починають використовуватися в Колумбії, тамтешні угруповання ще не опанували методи шифрування зв'язку між дроном і пілотом, а також встановлення вибухових зарядів, як це робиться в Україні. Крім того, збройні формування намагаються обійти системи радіоперешкод, купуючи дрони, що використовують надтонкі волоконно-оптичні кабелі, тактику, яка була вперше випробувана під час російсько-української війни.
За словами Педро Санчеса, міністра оборони Колумбії, що йде у відставку, індустрія дронів стрімко розвинулася, і злочинці адаптували цю технологію для атак, що становить серйозний виклик для повітряної переваги на полі бою. У 2024–2025 роках незаконні угруповання здійснили 264 атаки з використанням дронів, переважно переобладнаних споживчих дронів. Ці атаки призвели до загибелі та поранень військових, а також пошкодження військових систем. Колумбійська держава намагається протидіяти цій загрозі, вводячи обмеження на імпорт дронів та розробляючи «протидронний щит» вартістю 1,6 млрд доларів.
Занепокоєння України та Колумбії
З української сторони, офіцер Центру набору іноземних військовослужбовців Міністерства оборони України Тарас Паліанця відзначив, що колумбійці добре зарекомендували себе перед українськими командирами, швидко навчаються та адаптуються, а також витримують важкі умови служби. Однак, як зазначає джерело, проблема полягає в тому, що ці навички можуть бути використані проти самої Колумбії. За словами Педро Санчеса, розгортання колумбійських військових на віддалених театрах військових дій є «сумною реальністю», зумовленою високими зарплатами, що пропонуються їм за кордоном, порівняно з колумбійськими пенсіями. Міністерство оборони Колумбії оцінює, що минулого року було «нейтралізовано» 96% спроб атак за допомогою дронів, проте незаконні угруповання продовжують шукати нові способи для перехитрування армії.
Ситуація викликає занепокоєння і на батьківщині. У жовтні минулого року президент Густаво Петро заявив, що «українці ставляться до колумбійців як до нижчої раси», і закликав їх повернутися. Ця заява, а також підвищення зарплат військовим та ратифікація конвенції ООН про найманців, мають на меті зменшити мотивацію до участі в іноземних конфліктах. На думку експертів, пріоритетом має стати припинення передачі знань колумбійськими солдатами, які повертаються додому з України, оскільки кількість дронів у руках збройних угруповань може швидко перевершити можливості протидії.
Історичний контекст конфлікту в Колумбії
Колумбія має тривалу історію внутрішнього збройного конфлікту, в якому брали участь як державні збройні сили, так і різноманітні незаконні угруповання, включно з лівими повстанцями та наркокартелями. Збройний конфлікт, що тривав з 1958 по 2016 рік, забрав життя близько 450 000 осіб. Хоча найбільше повстанське угруповання, Революційні збройні сили Колумбії (ФАРК), було демобілізовано у 2016 році, дисидентські угруповання продовжують свою діяльність. Усі ці угруповання залучені до нелегальної економічної діяльності, такої як наркоторгівля та незаконний видобуток корисних копалин.
Активність збройних угруповань зросла під час президентства Густаво Петро, який намагався досягти «Повного миру» шляхом переговорів, але згодом перейшов до воєнного режиму. Його наступник, Абелардо де ла Еспрієлла, який обійняв посаду в п’ятницю, пообіцяв відновити державну владу в регіонах, що найбільше постраждали від насильства. Однак, на думку деяких експертів, він робитиме це з більш слабких позицій, оскільки збройні сили втратили монополію на повітряний простір через розповсюдження дронів серед незаконних угруповань. Це свідчить про величезний стратегічний зсув у конфлікті.