Напередодні опалювального сезону 2026 року Україна може зіткнутися із серйозними проблемами в енергетичній сфері, зокрема, перебоями з тепло- та електропостачанням у великих містах. Економічний експерт Олександр Бондаренко у своєму аналізі прогнозує, що зима може бути некомфортною для мешканців Києва, Запоріжжя, Сум та Харкова через значні пошкодження енергетичної інфраструктури та недостатні темпи її відновлення. Водночас, державні фінанси, за оцінками експерта, залишатимуться стабільними, а міжнародна допомога забезпечить покриття видатків бюджету, включно з фінансуванням армії та соціальних виплат.
Експерт також прогнозує продовження планової девальвації гривні відносно долара та євро. Національний банк та Міністерство фінансів зацікавлені в такому процесі для збільшення гривневих надходжень від міжнародної допомоги, яка надходить у валюті. За прогнозами, до кінця 2026 року євро може сягнути позначки 52,5 гривні, а долар – 45,5 гривні. Наступного року очікується подальше зниження курсу гривні на 4-5% щорічно. Ці процеси, на тлі зростання цін на промислові товари та будівельні послуги (15-18% рік до року), можуть призвести до реальної інфляції на рівні 16-18%.
Енергетична безпека: підготовка до зими під питанням
Значна частина теплогенерацій, зокрема в Києві (ТЕЦ-5, ТЕЦ-4, ТЕЦ-6), зазнала критичних пошкоджень. Ремонтні роботи не встигають за масштабами руйнувань, а також відчувається нестача кваліфікованих енергетиків. За прогнозами, до 2500 будинків у Києві можуть залишитися без стабільної теплогенерації. Експерт критикує міський менеджмент за повільні темпи відновлення інфраструктури та недостатнє впровадження розподілених джерел генерації, таких як когенераційні установки. Очікується, що обстріли енергетичної інфраструктури в Києві, Одесі, Харкові та Запоріжжі продовжаться з жовтня-листопада.
Міста, що знаходяться під інтенсивними обстрілами, як-от Запоріжжя, Суми та Харків, потребують децентралізованого підходу до забезпечення теплом та світлом. Однак, плани стійкості та відновлення енергетики, за даними експерта, виконуються надто повільно. Наприклад, у Києві план відновлення енергетики виконано лише на 10% від необхідного рівня до зими 2025-2026 років. Міжнародна допомога часто залишається на складах без належного встановлення. Харків, за оцінками, готовий до зими наполовину, Запоріжжя – також, але ситуація там ускладнюється близькістю до лінії фронту. На тлі погіршення військової ситуації та тиску російських військ, три міста залишатимуться під постійними атаками.
Позитивними новинами у сфері енергетики є прогнозоване встановлення до кінця 2026 року близько 600 МВт вітрової та 1.2 ГВт сонячної потужності. Ці нові зелені енергетичні об'єкти, які будуються приватними компаніями з залученням міжнародних інвестицій (ЄБРР, IFC), розподілені по різних регіонах України, що робить їх менш вразливими до обстрілів. Також до кінця 2026 року планується встановлення 500 МВт-год потужності батарейних комплексів для накопичення електроенергії, що сприятиме збалансуванню попиту та пропозиції, а також підвищить стійкість енергосистеми.
Логістична криза та вплив на економіку
Портова логістика в Україні зазнає значних втрат через ворожі обстріли, що ставить під загрозу експортні можливості країни. Основні порти на Чорному морі, такі як Одеса та Чорноморськ, зазнали суттєвих пошкоджень. Міжнародні морські лінії, зокрема MSC та Maersk, призупинили або зупинили свої перевезення через Чорне море до України щонайменше до кінця 2026 року. Це робить неможливим або надзвичайно складним експорт української продукції, такої як пшениця чи горох, через морські порти.
Зниження експортних можливостей суттєво впливає на ВВП України. Прогнози зростання ВВП на 2026 рік, які раніше становили близько 2,5%, ймовірно, будуть переглянуті до 1,2-1,3%. Це зростання може бути лише номінальним, спричиненим інфляцією, і не призведе до відчутного покращення добробуту громадян. Експерт також наголошує на руйнуванні логістичних терміналів, як-от склад площею понад 100 тисяч квадратних метрів під Києвом, що призвело до збитків приватного бізнесу на сотні мільйонів доларів. Ці фактори призводять до того, що українська економіка фактично перебуває у стані рецесії.
Прогнозується, що до кінця 2026 року Чорноморський флот України не функціонуватиме, а весь агро- та інший товарний експорт здійснюватиметься суходолом через залізницю та автошляхи до країн Європейського Союзу. Це значно знизить потенціал зростання ВВП та призведе до зменшення податкових надходжень, що, своєю чергою, вплине на фінансування соціальних виплат, заробітних плат освітянам та, найголовніше, на фінансування армії.
Висновок: фінансова стійкість та планування
В умовах економічної невизначеності, девальвації гривні та зростання цін, експерт радить громадянам вжити заходів для фінансового убезпечення. Пенсії суттєво не зростатимуть через брак джерел росту економіки. Особливу увагу слід приділити збереженню наявних коштів, розробці планів «Б» та «С», а також фінансовій грамотності. Важливо вміти розпізнавати фінансових шахраїв, особливо в онлайн-середовищі, щоб захистити свої активи. Експерт висловлює надію на позитивні тренди у майбутньому, але констатує, що поточна ситуація вимагає обережного планування та підготовки до складних економічних умов.