Китай, ключовий партнер Росії, активно переглядає свої енергетичні та економічні відносини з Москвою, що призводить до серйозних викликів для російської економіки. Зокрема, Китай відмовляється від укладання контракту на постачання газу по газопроводу «Сила Сибіру-2», а частка вугільної генерації в країні вперше в історії впала нижче 50%. Ці тенденції негативно впливають на російську вугільну промисловість, яка значною мірою залежить від китайського ринку.
Аналіз глобальних енергетичних трендів, зокрема даних з щорічного огляду Statistical Review of World Energy, свідчить про стрімке зростання власного видобутку газу в Китаї. За останні 10 років видобуток зріс приблизно на 130 млрд кубометрів на рік, що перевищує обсяги, які Газпром планує постачати за «Силою Сибіру-2». Китай посідає третє-четверте місце у світі за видобутком газу, плануючи довести його до 300 млрд кубометрів найближчим часом. Це фактично закриває нішу для російського газу на китайському ринку.
Енергетична революція в Китаї: Відмова від вугілля та газ
Частка вугілля в енергетиці Китаю у 2025 році знизилася до 54%, тоді як відновлювані джерела енергії (сонце та вітер) вже забезпечують 23% генерації. Темпи нарощування потужностей сонячної та вітрової енергетики вражають: плюс 36% для сонця та 22% для вітру за рік. Лише за минулий рік Китай ввів нових потужностей на 435 ГВт, що більш ніж у півтора рази перевищує всю енергосистему Росії. Згідно з новим п'ятирічним планом, до 2030 року Китай планує довести частку джерел, не пов'язаних з викопним паливом, до 50%. Це означає стрімке скорочення попиту на російське вугілля, що ставить під загрозу російську вугільну промисловість.
Водночас, частка газової генерації в Китаї залишається на рівні близько 3%, а атомних станцій – менше 5%. Китай активно розвиває власне газовидобування, відкриваючи нові родовища, зокрема сланцевого газу. Це робить російський газ непотрібним для Китаю, особливо з огляду на падіння власного видобутку Газпрому та відмову Європейського Союзу від російського газу.
Торговельні війни та економічний спад: Автомобілі, куриця та сталь
Відносини між Росією та Китаєм ускладнюються не лише в енергетичному секторі. Тривають «автомобільні війни»: АвтоВАЗ, незважаючи на введення Росією утильзборів, програє конкуренцію китайським виробникам на російському ринку. Водночас, російські автомобілісти не мають доступу на китайський ринок через високі мита. Розпочалася «куряча війна»: китайська курятина витісняє російську, що призводить до обвалу виробництва в російській птахівничій галузі. Російська сторона вводить загороджувальні бар'єри, очікуючи відповідних заходів з боку Китаю.
Ситуація загострюється і в металургійній галузі. Російський Мінфін готує законопроект про введення акцизу на імпортний металопрокат, спрямований проти китайського імпорту. Ці торговельні війни охоплюють дедалі ширші сектори економіки, підриваючи ілюзію «братнього» партнерства.
Економічні виклики Китаю та вплив на Росію
Економічна ситуація в самому Китаї також стає менш сприятливою. Темпи зростання ВВП сповільнилися до 4,3%, що є мінімальним показником за тривалий час. Головною проблемою залишається слабкий внутрішній попит, спричинений роками економічного спаду, кризою на ринку нерухомості та величезним корпоративним боргом. Китайський уряд уникає стимулювання внутрішнього попиту через побоювання зростання державного боргу.
Заміщення російських енергоресурсів власним виробництвом, уповільнення китайської економіки та зростання продажів електромобілів (частка яких у продажах авто становить 2/3) означають скорочення попиту на російську нафту, газ та вугілля. Ілюзія «рятівного» китайського ринку для Росії стрімко зникає. Крім того, залежність Росії від китайського юаня, який не є вільно конвертованою валютою, створює додаткові ризики.
Висновки: Революція у світовій енергетиці та прагматизм Китаю
Світова енергетика переживає революційні зміни, де лідерство належить Китаю, який раціонально та вигідно впроваджує зелену енергетику. Це створює власну індустріальну базу, робочі місця та знижує залежність від імпорту. Для Росії, яка робила ставку на експорт викопного палива до Китаю, це означає стрімке звуження ринкових ніш. Китай діє виключно зі своїх прагматичних інтересів і не зацікавлений у порятунку Росії, її економічне становище якої постійно погіршується.