Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України та Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що народні депутати розглянуть подання найближчим часом відповідно до встановленої процедури. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, зустріч парламентарів із кандидатами на урядові посади мала відбутися вже сьогодні, а голосування у парламенті – завтра.
Євгеній Хмара, який виконує обов'язки міністра оборони з 20 липня, раніше обіймав посаду тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Андрій Сибіга з вересня 2024 року є виконувачем обов'язків міністра закордонних справ. Процедура призначення передбачає розгляд подань у профільних комітетах Верховної Ради.
Кадрові зміни у Верховній Раді
Сьогодні Верховна Рада провела перше пленарне засідання після майже місячної перерви. На засіданні присягу склали двоє нових народних депутатів від фракції "Слуга народу": Богдан Морклянин і Вікторія Резнікова. Вони замінили в парламенті Дениса Маслова та Віталія Безгіна, які перейшли на роботу в уряд. Також до фракції "Слуга народу" повернулася Мар'яна Безугла, яка два роки тому покинула її лави.
Обговорення кандидатур: думки депутатів
Народні депутати обговорюють потенційні кадрові рішення. Євгенія Кравчук (фракція "Слуга народу") зазначила, що президентська фракція, як правило, підтримує подання Президента України, хоча й не виключає 100% голосування. Вона також наголосила, що Євгеній Хмара матиме статус цивільного, що відповідає стандартам НАТО щодо цивільного контролю у сфері оборони. Сергій Рудик (група "Партія "За майбутнє") висловив думку, що під час воєнного стану діючим військовим слід дозволяти обіймати посаду міністра оборони, відзначивши професіоналізм Євгенія Хмари. Він також висловив підтримку кандидатурі Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ, наголосивши на його підготовленості та досвіді.
«Мені шкода, що бойовий офіцер, генерал змушений іти з військової служби тільки для того, щоб виконати цю формальну норму закону. Це професійний підготовлений чоловік, який з усіма параметрами володіє ситуацією і може очолювати це міністерство.» — Сергій Рудик, народний депутат України.
Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ (фракція "Батьківщина"), заявив, що їх фракція визначить свою позицію після зустрічі з кандидатами. Він наголосив на важливості державного рішення для стабілізації політичної ситуації та покращення роботи уряду. Сергій Нагорняк, член комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ (фракція "Слуга народу"), висловив підтримку обом кандидатурам, відзначивши, що військовий досвід Євгенія Хмари може стати перевагою під час війни. Обидва депутати наголосили на необхідності діяти за законами воєнного часу, а не мирного, і що рішення має бути державницьким.
Російські удари по Україні: жертви та руйнування
У селищі Печеніги на Харківщині внаслідок російської атаки загинули десять людей, щонайменше 18 отримали поранення. За даними місцевої влади, окупанти вдарили по центру селища двома ракетами "Іскандер-М". Удари прийшлися по автобусній зупинці та кафе. Серед загиблих – персонал кафе та магазину, а також перехожі. Цей удар став найбільш смертоносним для громади за час повномасштабного вторгнення. Загалом громада втратила 14 цивільних осіб.
У Запоріжжі російський безпілотник влучив у приватний будинок, внаслідок чого загинуло подружжя. Оселя перетворилася на згарище. Постраждалі також є в Ізюмі на Харківщині, де від обстрілу з РСЗВ "Торнадо-С" постраждали п'ять людей, включно з 9-річною дитиною. Пошкоджено житлові будинки. У Херсонській області три людини отримали поранення внаслідок ударів безпілотників. У Краматорську на Донеччині три людини, серед них дитина, зазнали поранень внаслідок скидання російських авіабомб на багатоквартирні будинки.
Підготовка до опалювального сезону та пенсійна реформа
Регіони України мають підготувати 80% до опалювального сезону до 1 вересня, а повністю завершити роботи – до 1 жовтня. Наразі комунальники підготували понад 58% житлових будинків. Міністерство з відновлення інфраструктури та транспорту наголошує на необхідності посилення резервного живлення та аварійної готовності. Уряд виділив 35 млрд грн на реалізацію планів стійкості, зокрема на захист енергетичних об'єктів та розгортання резервних джерел теплопостачання.
У програмі уряду на 2026-2027 роки передбачено нову систему виплати пенсій. Зокрема, прибрано конкретну цифру мінімальної пенсії у 6000 грн, прив'язану до прожиткового мінімуму. До кінця наступного року планується запровадити систему, що включатиме базовий захист за віком, страхову пенсію, професійні накопичення та добровільні внески. Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович пояснила, що відмова від фіксованої цифри пов'язана з інфляційними ризиками, а фокус зміщується на принципи розрахунку пенсії. Також розглядається запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування за польською моделлю.
Прогнози щодо розвитку війни та безпекової ситуації
Заступник начальника ГУР МО України Вадим Скібіцький заявив, що Росія не готова припиняти бойові дії та до кінця 2026 року не очікується мирних домовленостей. Натомість, за його словами, Росія планує захопити Донецьку область до кінця поточного року. Очікується, що РФ продовжить удари по оборонно-промислових, військових об'єктах, а також по енергетиці та цивільній інфраструктурі.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що Росія відкинула сценарій мирних домовленостей, сподіваючись на перевагу за рахунок балістичного терору та сподіваючись на слабкість України через дефіцит ракет для ППО "Patriot". Він також припускає, що Росія може готувати ескалацію війни, зокрема гібридні атаки на країни НАТО, щоб зламати їхню рішучість та змусити до поступок. Ці загрози потенційно можуть посилити поляризацію в Європі.
Павло Лавійчук, керівник безпекових програм "Центру глобалістики "Стратегія 21", зазначив, що російська "мобілізаційна машина" має обмежені спроможності, але можливе залучення північнокорейських найманців або білоруських військових. Він наголосив на нестачі людських та матеріальних ресурсів в Україні для ефективної оборони та контратак. Водночас, аналітики Інституту вивчення війни відзначають нарощування Росією пускових майданчиків для дронів поблизу кордонів України та країн НАТО, що створює потенційну загрозу для Європи.