Російська економіка стикається з безпрецедентними викликами, спричиненими як зовнішніми факторами, так і внутрішніми системними проблемами. Особливу тривогу викликають успішні удари українських сил по стратегічно важливих об'єктах, зокрема нафтопереробних заводах (НПЗ), що призводить до дефіциту палива та зростання інфляції. На цьому тлі загострюється банківська криза, а влада шукає шляхи виходу з ситуації, що погіршується.
Економічний оглядач В'ячеслав Ширяєв у програмі "Хроніки війни" з Тетяною Поповою детально проаналізував ситуацію, надавши оцінку наслідкам ударів по НПЗ, стану російської банківської системи та потенційним сценаріям завершення війни та відходу Володимира Путіна від влади.
Наслідки ударів по російських НПЗ: дефіцит палива та паніка
Системні удари ЗСУ по російських нафтопереробних заводах призвели до значного скорочення виробництва бензину та дизельного палива. За оцінками експертів, виробництво бензину впало до 25-27% від рівня до початку широкомасштабних наступальних дій України. Деякі великі заводи, як-от чотири найбільші підприємства "Лукойлу", були повністю зупинені. Це викликає дефіцит палива на заправках, черги та зростання цін.
За словами В'ячеслава Ширяєва, імпорт палива з інших країн, зокрема з Казахстану та Білорусі, не здатен покрити потреби Росії. Навіть відносно невеликі обсяги, що надходять, не вирішують системної проблеми, а лише створюють ілюзію стабільності. Вартість імпортного бензину надто висока, що робить його недоступним для внутрішнього ринку та вимагає значних валютних витрат, які Росія не може собі дозволити.
Ситуація ускладнюється неспроможністю російської системи протиповітряної оборони (ППО) ефективно захищати стратегічні об'єкти. Аналітичні записки, що приписуються Герману Грефу, підтверджують вичерпання запасів та повільне виробництво систем ППО, що робить небо над Росією "дірявим" і відкриває шлях для подальших українських ударів.
Банківська система на межі колапсу
Банківська система Росії перебуває у стані структурної кризи ліквідності. Банки змушені постійно докапіталізуватися за рахунок Центробанку, а депозити населення демонструють значний відтік. За даними Сбербанку, значна частина росіян (близько 37%) віддає перевагу зберіганню коштів у готівці, що свідчить про низьку довіру до банківської системи.
Експерти попереджають про небезпеку гіперінфляції та девальвації рубля, що робить тримання грошей у банках невигідним. За прогнозами, навіть високі відсоткові ставки за депозитами не в змозі компенсувати темпи інфляції. Ситуація призводить до зростання кредитної заборгованості та збільшення кількості запитів на реструктуризацію кредитів.
Потенційні сценарії завершення війни та відходу Путіна
Аналізуючи майбутнє, В'ячеслав Ширяєв висловлює думку, що російська економіка не зможе підтримувати нинішній темп війни до 2027 року. Він прогнозує, що українські удари по нафтопереробній та газохімічній галузях, а також можливі удари по енергетичній інфраструктурі, призведуть до колапсу комунальних сервісів та загальної кризи.
Щодо відходу Путіна від влади, експерт допускає сценарій колективного керівництва (ГКЧП2), а не одноосібного рішення. Він вважає, що це може статися несподівано, подібно до подій 1953 та 1991 років, коли країна прокинеться з новими реаліями влади.
Також згадується утіклий документ Сбербанку, який підтверджує багато з висловлених побоювань: бюджетний дефіцит, падіння нафтогазових доходів, виведення з ладу підприємств, втрати ППО, дефіцит компонентів для ВПК та втрати живої сили. Документ оцінює шанси Росії на військове переворот у 7%, а сценарій економічного колапсу з ВВП -15% та гіперінфляцією – у 2%. Однак, на думку Ширяєва, ці цифри недооцінені, враховуючи розвиток подій.