1 вересня президент України Володимир Зеленський оголосив про закриття повітряного простору над Росією, що є значним кроком у стратегії тиску на агресора. Це звернення стало попередженням для авіакомпаній та страхових компаній, які досі обслуговували рейси до Москви та Санкт-Петербурга, сигналізуючи про завершення періоду безпечних польотів. Заява передбачає створення умов, за яких польоти стануть технічно можливими, але фактично небезпечними та невигідними, що спонукатиме російську сторону самостійно закривати власні аеропорти.
В основі цієї заяви лежить розроблений раніше план під кодовою назвою M&MС, що передбачав використання великої кількості дешевих дронів з автономною навігацією на штучному інтелекті для створення перешкод російським аеропортам. Метою було не фізичне руйнування інфраструктури, а параліч транспортної системи, що призведе до ізоляції російських еліт та посилення тиску на країну-агресора. Ця стратегія розглядається як додатковий фактор тиску, що доповнює інші методи впливу, спрямовані на створення комплексного системного болю для російського організму.
Економічні наслідки та реакція
Заява президента України мала негайні економічні наслідки для російської авіації. Акції авіакомпанії "Аерофлот" впали на понад 5% одразу після звернення. Затримки рейсів зросли вдвічі, а скасування – більш ніж у чотири рази. "Аерофлот" завершив перший квартал зі збитком близько 12 млрд рублів, а прибуток з півріччя впав приблизно на 90%. Уряд РФ змушений виділяти значні кошти на підтримку аеропортів, однак це не вирішує глибинних проблем галузі, яка потерпає від дефіциту запчастин, зростання витрат та наслідків українських атак на нафтопереробні заводи.
Російська сторона відреагувала на українські кроки традиційно, звинувативши "київський режим" у терористичних методах, що фінансуються з-за кордону. Водночас, керівництво "Аерофлоту" раніше заявляло про незначний матеріальний вплив "коврів" (аварійний протокол закриття повітряного простору), але ринок продемонстрував протилежне, зреагувавши падінням акцій на одну лише заяву. Це підкреслює вразливість російської держави, яка не може гарантувати стабільність своїх авіаперевезень, що руйнує її експортний товар – страх та вплив.
Україна продовжує реалізовувати стратегію створення реальності, де бізнес сам приймає рішення, вигідні для України. Замість прямого завдавання ударів по цивільних бортах, Київ попереджає світ про небезпеку польотів над територією країни-агресора. Це формує Росію як регіональну державу другого сорту, чия велич є вигаданою, а державний механізм виявляється неспроможним забезпечити елементарні логістичні функції, як-от регулярні авіарейси. Постійна загроза паралізує небо, створюючи комплексну кризу в авіаційній галузі, яка не може бути вирішена наказами з Кремля.