В Україні триває аналіз розвитку концепції дронів-носіїв, які мали б вирішити проблеми обмеженого радіусу дії та зв'язку звичайних FPV-дронів. Ідея полягає в тому, щоб більший безпілотник доставляв менші дрони ближче до цілі, одночасно виконуючи функції ретранслятора. Однак, попри потенційні переваги, ця концепція поки не стала масовим інструментом на фронті через значну організаційну складність та появу альтернативних рішень.
Концепція дронів-носіїв виникла як відповідь на обмеження FPV-дронів, зокрема швидку втрату заряду акумулятора на великих відстанях та погіршення радіозв'язку. Великі літальні апарати, а згодом і безпілотники літакового типу, почали використовувати для транспортування одного або кількох FPV-дронів до району виконання завдання. Це дозволяло розширити зону дії та забезпечити стабільніший зв'язок.
Організаційні виклики та альтернативи
На практиці реалізація цієї ідеї зіткнулася з серйозними організаційними викликами. Для одного вильоту дрона-носія необхідно синхронізувати роботу екіпажу носія та операторів FPV-дронів. Така місія може тривати понад годину. За оцінками військових, така схема дозволяє здійснити лише близько двох запусків FPV-дронів за годину. Натомість, звичайний розрахунок за той самий час може запустити до десяти дронів.
Додатково, частину завдань, які мали б виконувати дрони-носії, ефективніше почали вирішувати інші технології. Оптоволоконні FPV-дрони не залежать від радіоканалу, а мідлстрайки здатні самостійно доставляти важчу бойову частину на значну глибину. Це зменшує потребу в складних системах доставки.
Еволюція концепції та нові розробки
Попри ці труднощі, сама концепція дронів-носіїв не зникла, а поступово трансформується. Замість дорогих та складних багаторазових платформ, військові та виробники шукають більш дешеві та спеціалізовані рішення. Компанія Vyriy Industry, наприклад, розробляє дрон "Вересень" вартістю близько 5 тисяч доларів. Цей апарат має переносити два FPV-дрони на відстань до 60 кілометрів, а також виконувати функції розвідника та ретранслятора.
Паралельно тривають експерименти з наземними роботами та безекіпажними катерами. Останні вже використовуються для запуску дронів над морем. Одним із найбільш перспективних напрямків військові вважають розробку носіїв перехоплювачів на базі катерів, літаків та гелікоптерів. Така конфігурація перетворює платформу на мобільний пункт запуску, що дозволяє швидко винести рубіж перехоплення у потрібний район та атакувати повітряні цілі ще до їхнього наближення до захищеного об'єкта.