Слідча комісія під керівництвом голови Ярослава Железняка виявила підозрілі обставини призначення членів Наглядової ради Сенс Банку. За даними розслідування, шестеро осіб, прізвища яких були озвучені під час приватної телефонної розмови, згодом були призначені на ключові посади, попри наявність офіційних конкурсних процедур.
Банк, що раніше належав російському олігарху і був націоналізований державою, розглядався як один із небагатьох ліквідних державних активів, який міг бути вигідно проданий. Однак, процес формування Наглядової ради викликає серйозні запитання щодо прозорості та законності.
Приватна розмова та урядове рішення
Розслідування ТСК встановило, що 9 травня минулого року двоє приватних осіб обговорювали шість кандидатур для Наглядової ради Сенс Банку, називаючи їх «нашими». Ці особи не займали високих державних посад, але одна з них вже фігурувала у справі «Мідас». Вже через 40 днів, 18 червня, уряд видав розпорядження про призначення на посади в Наглядовій раді саме цих шістьох осіб, що підтверджує слова з приватної розмови.
Процес відбору: офіційний та тіньовий
Процес формування Наглядової ради включав офіційні етапи: конкурс, номінаційний комітет, роботу рекрутера, погодження урядом та Національним банком. Однак, паралельно існував, як зазначив Железняк, «Юрчик Цкерман і Василь Веселий», які, ймовірно, забезпечили ефективніше просування потрібних кандидатів.
Міжнародна рекрутингова компанія, залучена до відбору, отримала 111 заявок. Однак, ключові кандидати, зокрема Гладишенко, не потрапили до шорт-листа з 29 найкращих кандидатів, оскільки набрали найменше балів. Попри це, голова конкурсної комісії, заступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра, звернулася до рекрутера з проханням додати до списку чотирьох кандидатів, які не пройшли відбір. Ці кандидатури збіглися з тими, що обговорювалися у приватній розмові.
Представники Мінфіну та МВФ висловили занепокоєння щодо такої практики, вказуючи на її невідповідність законодавству. Національний банк, за словами представників, не був поінформований про ініціативу пані Мудрої щодо попереднього погодження кандидатів.
Підозрілі призначення та зв'язки
Розслідування виявило численні зв'язки між призначеними членами Наглядової ради та особами, які могли впливати на процес. Зокрема, Олег Містюк, призначений член ради, заявляв про незнання фігурантів справи «Мідас», хоча його згадують у приватних розмовах. Також він має посади у установах, що підпадають під нагляд Нацбанку та Мінекономіки.
Особливу увагу приділено Юрію Каціону (припускається, що це «Юрчик»), голові Ощадбанку та раднику голови Офісу Президента. Хоча він не пам'ятає деталей свого призначення на ТСК, існують записи розмов, де обговорюється призначення осіб, пов'язаних з ним та Василем Веселим. Ці записи підтверджують, що Каціон не виключає, що він міг бути співрозмовником Веселого у травні 2025 року.
Зазначається, що Нацбанк не погоджував деяких кандидатів, навіть тих, хто мав добру репутацію, тоді як інших, з очевидними зв'язками з людьми, що викликають сумніви (як от Гладишенко з його зв'язками з Дельтабанком), погоджували.
Вплив на незалежні регулятори
Розслідування виявило схожі схеми впливу на інші незалежні інституції. Зокрема, з телефону колишнього міністра енергетики Германа Галущенка були отримані дані про його вплив на НКРЕКП та Міністерство енергетики. Ці дані свідчать про координацію дій та тиск на регулятор, навіть коли Галущенко обіймав посаду міністра юстиції.
Також згадується кримінальне провадження щодо «зеленого тарифу», де фігурує заступник керівника Офісу Президента. Засідання комітету з електроенергетики під головуванням екс-заступника голови ОП встановлювало прямі завдання для НКРЕКП.
Виплати та бездіяльність
Після націоналізації Сенс Банку члени його Наглядової ради отримали майже 94 мільйони гривень. Найбільші суми (по 15 мільйонів) отримали представники Офісу Президента. Повернення цих коштів ускладнюється тим, що вони оформлені за цивільно-правовими договорами. Екс-голова Наглядової ради, який міг би пролити світло на ці процеси, ігнорує виклики ТСК.
Попри звернення ТСК до Мінфіну та Нацбанку, відомства вважають Наглядову раду Сенс Банку неповноважною і уникають відповідальності, зволікаючи з погодженням нових членів. Водночас, три члени, які опинилися під підозрою, начебто відсторонені або будуть звільнені.
Підсумки та подальші дії
ТСК продовжуватиме розслідування щодо Сенс Банку, Нацбанку та інших банків, а також усіх, хто мав здійснювати нагляд. Особливу увагу приділятимуть доказам, що стосуються вищих посадових осіб, які могли спричинити ці ситуації своєю діяльністю чи бездіяльністю. Досвід подій навколо Сенс Банку демонструє проблеми з незалежністю прийняття рішень у державі.