Вперше за багато місяців американська делегація високого рівня на чолі зі спецпредставниками президента США Стівом Віткофом та Джаредом Кушнером відвідала Київ. Цей візит, що відбувся 6 вересня, є знаковим, адже попередні переговори з російською стороною проходили лише в Москві або третіх країнах. Сам факт прибуття делегації до української столиці, попри перешкоди з боку Росії, яка не надала дозвіл на переліт, і змусила гостей летіти потягом, розглядається як важливий сигнал. Однак, попри сподівання на конструктивний діалог, переговори не призвели до значного прориву у врегулюванні війни, а скоріше виявили глибину розбіжностей.
Аналітики та експерти зазначають, що візит, ймовірно, мав на меті демонструвати прогрес у мирному процесі напередодні виборів до Конгресу в США, а також показати готовність до переговорів на новому рівні. Участь європейських партнерів – представників Франції, Німеччини та Великої Британії – у переговорах в Києві розглядається як позитивний крок, що може посилити українську позицію. Однак, американська сторона продовжує грати роль посередника, не залучаючи європейців як сторону переговорів, попри їхню фінансову та військову допомогу Україні.
Переговори в Москві та Києві: відверто, але без конкретики
Візит до Москви, що передував поїздці до Києва, був прокоментований помічником Путіна Дмитром Ушаковим як «змістовний, конструктивний та надзвичайно відвертий». За його словами, розмова тривала 3 години 10 хвилин, під час якої Вітков і Кушнер пообіцяли врахувати «оцінки, висловлені Путіним щодо шляхів врегулювання». Білий дім, у свою чергу, повідомив про обговорення «конкретних планів щодо наступних кроків, про які буде оголошено найближчими тижнями», проте конкретики бракує.
З українського боку, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила скептицизм щодо очікувань від одного раунду переговорів, вказуючи на можливість «інформаційного шуму» та відсутність реального руху до припинення війни. Вона припустила, що тривалість розмови з Путіним могла включати «історичні екскурси» та «міфологізоване сприйняття історії», а також можливе обговорення економічних проєктів між США та Росією, а також теми Ірану. За її словами, американська сторона могла привезти пакет з «конкретизованим баченням» завершення війни, але жодних поступок з боку РФ, які б це свідчило, помічено не було.
Сам факт приїзду делегації США до Києва вперше, незважаючи на попередні візити до Москви, розглядається як спроба зробити процес переговорів більш об'єктивним та показати українській стороні, що їх чують. Однак, експерти зазначають, що Україні варто бути обережною в очікуваннях, адже один раунд переговорів навряд чи призведе до серйозного прориву.
Боротьба з корупцією та її вплив на міжнародні відносини
Паралельно з дипломатичними зусиллями, в Україні триває боротьба з корупцією, яка може впливати на ставлення західних партнерів. Нещодавні розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) стосовно високопосадовців, зокрема, генпрокурора Руслана Кравченка, викликали резонанс. Хоча генеральний прокурор заперечує свою причетність, а сам факт розслідування свідчить про активну роботу антикорупційних органів, це може сприйматися як розхитування ситуації перед важливими переговорами.
Політологи зазначають, що подібні розслідування, особливо в момент активізації міжнародних переговорів, можуть бути використані противниками України для дискредитації країни. Однак, існують і думки, що викриття корупціонерів, навпаки, демонструє рішучість України боротися з цим явищем. Важливим аспектом є час оприлюднення деталей розслідувань, який, на думку деяких ЗМІ, збігається з важливими політичними подіями, що може свідчити про певну синхронізацію.
Економічна ситуація: інфляція та дефіцит бюджету
На тлі політичних подій, українська економіка також стикається з викликами. Національний банк прогнозує прискорення інфляції до 10% до кінця року, основними причинами якого називають підвищення тарифів на світло та пальне, а також витрати бізнесу. Попри це, влада намагається контролювати курс валюти та тримати високі відсоткові ставки.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив про напружену бюджетну ситуацію, можливо, доведеться відкласти деякі виплати, не пов'язані з війною. Базова річна потреба України у зовнішньому фінансуванні залишається на рівні близько 50 млрд доларів, при цьому на наступний рік бракує понад 32,5 млрд доларів, а на поточний – 27 млрд грн. Це може призвести до замороження соціальних програм та програм відновлення, що відчують місцеві громади.