Сербія переживає події, які можуть суттєво заблокувати її шлях до Європейського Союзу. Нещодавнє вшанування генерала Ратка Младича, який був засуджений Міжнародним трибуналом за воєнні злочини, зокрема геноцид у Сребрениці, викликало різку критику з боку ЄС. Ця ситуація, на думку аналітиків, може стати повчальним уроком для України, адже подібні звинувачення на її адресу можуть бути штучно створені для блокування інтеграції.
Ратко Младич, якого називають «Боснійським м'ясником», помер у в'язниці в Нідерландах 27 серпня 2026 року, відбуваючи довічне ув'язнення. Однак, після його смерті, сербська влада організувала урочисте перевезення тіла на батьківщину. На державному літаку, під прапорами Сербії та Республіки Сербської, його доправили до Белграда, де тисячі людей зустрічали його як національного героя. У церемонії брали участь чинні міністри сербського уряду, а президент Олександр Вучич, хоч і не з'явився особисто, надіслав свого сина, демонструючи важливість цієї події для сербської еліти.
Політичні наслідки та реакція ЄС
Президент Сербії Олександр Вучич, ймовірно, уникнув особистої присутності на церемонії, усвідомлюючи негативну реакцію світу та Європи на піднесення до статусу ідола людини, відповідальної за геноцид. Ця подія вже призвела до скасування візиту єврокомісарки з розширення Тетяни Жданової до Сербії та ставить під сумнів запланований візит президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Європейський Союз розриває тісні зв'язки з Сербією, вбачаючи в таких діях відмову від євроінтеграційного курсу.
Історія з Младичем підкреслює суперечливу політику Сербії: у 2011 році, будучи прем'єром, Вучич сприяв видачі генерала Гаазькому трибуналу як умові для початку переговорів з ЄС, а тепер його вшановують як героя. Попри це, в Сербії лише 31% населення підтримують вступ до ЄС, а значна частина вважає Младича героєм.
Аналогії з Хорватією та виклики для України
Ситуація в Сербії викликає паралелі з минулим Хорватії. У 2005 році переговори Хорватії про вступ до ЄС були призупинені через відмову видати генерала Анте Готовіну, якого більшість хорватів вважали національним героєм, а Гаазький трибунал підозрював у воєнних злочинах. Попри масові протести та перший обвинувальний вирок, Готовіну врешті-решт було виправдано, що дозволило Хорватії продовжити шлях до ЄС. Однак, на відміну від Сербії, Хорватія мала підстави для вшанування Готовіни після його виправдання.
Ця справа також порушує питання щодо можливих майбутніх вимог до України з боку ЄС стосовно історичних постатей. Хоча Україна веде оборонну війну і її військових навряд чи будуть судити за міжнародними трибуналами, прецедент Готовіни показує, що навіть у разі обвинувачень, держава, що захищається, має більше прав, а її герої можуть бути виправдані міжнародним правосуддям. Однак, не виключено, що Польща або інші країни можуть висувати умови, пов'язані зі ставленням до таких постатей, як Степан Бандера, що може ускладнити євроінтеграційний процес України.