Національний банк України (НБУ) продовжує впроваджувати комплексні заходи для забезпечення макрофінансової стабільності та підтримки відновлення економіки, навіть в умовах повномасштабної війни. Зокрема, регулятор відмовився від фіксованого обмінного курсу на користь режиму керованої гнучкості, що дозволило уникнути множинності курсів та стабілізувати валютний ринок. Ця політика, за словами голови НБУ, триває вже майже три роки і демонструє позитивні результати, сприяючи відновленню ринкових принципів.
Національний банк послідовно працює над пом'якшенням валютних обмежень, запроваджених на початку повномасштабного вторгнення. За останні чотири роки відповідна постанова була змінена понад 80 разів. Нещодавно запроваджений масштабний пакет послаблень став першим, що значною мірою вплинув на сферу діяльності фізичних осіб, викликавши відчуття важливості та свята завдяки відновленню ринкових засад.
Політика керованої гнучкості та її результати
Перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, що відбувся 2 жовтня 2023 року, був ретельно підготовлений і пройшов згідно з прогнозами Національного банку. Цей крок дозволив позбутися множинності валютних курсів та забезпечити стабільність на валютному ринку, де попит і пропозиція визначають тренд. НБУ залишається присутнім на ринку для покриття структурного дефіциту приватного сектора, який виникає через надходження значних обсягів міжнародної допомоги.
Глибина міжбанківського валютного ринку без участі НБУ зростає: якщо на початку впровадження керованої гнучкості цей показник становив 25-30%, то зараз досягає 60%. Обмінний курс рухається в обох напрямках, а Національний банк лише згладжує піки волатильності, не контролюючи курс. Міжнародний валютний фонд (МВФ) визнав, що Україна не має валютної прив'язки, а нинішній режим функціонує як керована гнучкість.
Національний банк відновив ринкові принципи, від яких тимчасово відмовився на початку війни, включаючи фіксований обмінний курс та таргетування інфляції. Ключова ставка знову стала інструментом політики, а трансмісійні мехаризми монетарної політики відновлені. Важливою складовою є відновлення вітчизняного боргового ринку та покращення відносин з Міністерством фінансів. НБУ прагне до досягнення інфляційної цілі на рівні 5% протягом трирічного періоду.
Досвід України у світовому контексті
Український досвід управління макрофінансовою системою в умовах війни є унікальним і викликає інтерес у міжнародних фінансових інституцій. Національний банк України розглядається як донор досвіду стійкості, адже регулятор забезпечує цінову та фінансову стабільність, а також підтримує економічне відновлення в умовах надзвичайної невизначеності. Цей досвід, зокрема, стосується забезпечення ефективної монетарної політики, фінансової стабільності та механізмів відновлення економіки.
Високий рівень невизначеності став новою реальністю, яку Україна переживає щодня, проводячи монетарну політику та забезпечуючи фінансову стабільність. МВФ навіть адаптував свою методологію для України, щоб забезпечити програмне фінансування в умовах впливу зовнішніх факторів, таких як війна. Міжнародні партнери, зокрема Банк Англії, Riksbank та інші центральні банки, активно вивчають український досвід, проводячи спільні семінари та програми технічної допомоги.
Рівень еквівалентності регуляторного середовища України до вимог Європейського Союзу зріс майже до 82% станом на січень 2024 року, порівняно з менш ніж 50% на початку повномасштабної війни. Це свідчить про значний прогрес у сфері фінансових, страхових та платіжних систем, що є важливим кроком до європейської інтеграції.
Відновлення кредитування та підтримка бізнесу
Незважаючи на економічні втрати у 2022 році, українська банківська система демонструє стійкість та активізує кредитування. Чистий гривневий портфель кредитів для бізнесу зростає три роки поспіль, що є найдовшою кредитною експансією за останні 15 років. Цьому сприяє спільна стратегія відновлення кредитування, розроблена за участю ключових фінансових відомств.
НБУ впровадив неконвенційний операційний дизайн у березні 2023 року, який включав тримісячні депозитні сертифікати, для абсорбції надлишкової ліквідності та забезпечення привабливості гривневих активів. Як наслідок, обсяги гривневих депозитів зросли удвічі за час повномасштабної війни, а інвестиції українців у гривневі державні облігації зросли у вісім разів, сягнувши майже 100 мільярдів гривень. Це свідчить про відновлення довіри до національної валюти.
Для підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК) було підписано меморандум за участю 27 банків, що охоплюють понад 75% банківської системи. Цей меморандум спрямований на фінансування виробництва зброї, боєприпасів, товарів подвійного призначення, а також логістики та сервісних потужностей. Завдяки цьому вже виділено десятки мільярдів гривень кредитних ресурсів для ОПК.
Для розвитку інвестиційного потенціалу та залучення приватного капіталу, зокрема іноземного, триває робота над законодавством для інституціоналізації ринку капіталу. Підписано меморандум щодо створення вертикально інтегрованого холдингу, який включатиме фондові біржі, національний депозитарій та кліринговий центр. Мета — залучити висококваліфікованих іноземних інвесторів, таких як Deutsche Börse чи JPMorgan.
Національний банк також розширив ліміт для купівлі іноземної валюти для інвестицій у банківські метали та фондові інструменти з 50 000 до 200 000 гривень. Це дозволить українцям отримати досвід інвестування в різні інструменти, включаючи валютні, та розвинути навички аналізу та прийняття інвестиційних рішень.
Інфляція, курс та міжнародна співпраця
Монетарна політика НБУ спрямована на досягнення цільового показника інфляції на рівні 5% до кінця 2027 року. Прогнозується, що в 2026 році загальна інфляція складе 10%, а базова — 9,2%. Регулятор використовує комплексний підхід, враховуючи як монетарні, так і немонетарні фактори, зокрема значний фіскальний імпульс. Зміни ключової ставки та модернізація операційного дизайну спрямовані на підтримку стабільності грошового ринку та запобігання доларизації економіки.
Курс гривні рухається в обох напрямках під впливом попиту та пропозиції. Національний банк присутній на ринку для покриття структурного дефіциту, але не має на меті цільового знецінення чи зміцнення гривні. Валютний курс виконує функцію поглинача зовнішніх шоків, і довіра до політики НБУ є ключовою для експортерів та стабільності ринку.
Співпраця з Міжнародним валютним фондом (МВФ) є ключовим елементом архітектури міжнародної фінансової підтримки України. НБУ виконує всі зобов'язання, передбачені угодами, хоча загальна реалізація програми МВФ залежить від виконання Україною низки законодавчих актів. МВФ відіграє роль «наріжного каменю», що верифікує реформи та визначає обсяг необхідної допомоги від інших партнерів. Особлива увага приділяється синхронізації програми МВФ з планом євроінтеграції України.
Національний банк розглядає варіант монетарного фінансування дефіциту бюджету як крайній захід. Існують «План Б» та заходи для виграшу часу, поки триває пошук стабільних джерел фінансування, зокрема, через залучення заморожених активів. Програма МВФ, яка нині перебуває у форматі Extended Fund Facility, допомагає забезпечити стійкість України до перемоги.
НБУ наполягає на посиленні санкційного тиску проти Росії, включаючи санкції проти фінансового сектору, небанківських установ та платіжних систем. Аналіз української сторони враховується при розробці нових пакетів санкцій. Голова НБУ вважає, що центральний банк РФ є частиною військового злочинного режиму, а його діяльність сприяє веденню війни.
Національний банк також протидіє інформаційним атакам, які мають на меті підірвати макроекономічну стабільність. Регулятор документально фіксує та спростовує неправдиву інформацію, виступаючи з офіційною позицією щодо ключових питань. Це робиться для підтримки довіри до інституції та забезпечення ефективності її роботи.
Символізм та економічна доцільність
Введення банкноти номіналом 2000 гривень обумовлене економічною доцільністю та зростанням середньої заробітної плати. Банкнота номіналом 1000 гривень становить 55% усіх готівкових операцій, що свідчить про потребу в номіналі вищої гідності. Банкнота присвячена Василю Стусу, як символу національної ідеї, шістдесятників та боротьби за українську державність. На ній також зображені символи, що нагадують про волонтерство, оборону та українську армію.
Голова Національного банку висловив особисте відчуття причетності до постаті Василя Стуса, як символу боротьби за Україну в умовах максимального тиску. Банкнота містить символічне зображення «Канюка» (сокіл), що символізує стійкість, мозаїку Алли Горської, що відтворює дух волонтерства, та герб України, який є відтворенням символу ЗСУ та пов'язаний з Петлюрою.