Останніми днями покупці в українських супермаркетах, зокрема в "Ашані", могли помітити оголошення про обмеження: не більше 6 кг або шести одиниць певних товарів в одні руки. Під це обмеження потрапили базові продукти, такі як цукор, борошно, соняшникова олія, сіль, оцет, крупи, макарони, консерви та яйця. Така ситуація викликала тривогу серед населення та побоювання щодо можливого дефіциту, проте фахівці запевняють, що реального браку товарів в Україні немає.
Причинами тимчасового зникнення деяких товарів з полиць є викривлення в логістиці, спричинені ударами по логістичним центрам та складам, а також удари по місцевих виробництвах. Це призводить до затримок у поставках або відсутності деяких продуктів. Проте, товари першої необхідності, як-от ліки чи продукти харчування, будуть забезпечені шляхом імпорту або перенесення виробництва в інші регіони. Зміни в ціні можливі, особливо для вітчизняних товарів, коли виробники шукатимуть аналоги. Як приклад, у 2022 році компанії Coca-Cola та Pepsi Cola додатково завантажували свої заводи в країнах Центрально-Східної Європи для забезпечення поставок в Україну. Ситуація з пальним, яке було диверсифіковано, також свідчить про здатність системи адаптуватися.
Боротьба з "сірим оптом" та його вплив на роздріб
Однією з ключових причин запровадження обмежень великими мережами є боротьба з так званим "сірим оптом". Великі гравці, як-от "АТБ" чи "Ашан", закуповують товари гігантськими партіями безпосередньо у виробників, отримуючи мінімальну ціну. Соціально значущі товари, на яких мережі тримають мінімальну націнку, використовуються як "трафікогенератори" – покупці приходять за дешевими продуктами, а паралельно купують товари з вищою маржею. Дрібні перекупники, власники маленьких крамниць та ринків, навпаки, часто купують товари в торгових залах супермаркетів, вигрібаючи значні партії, що спустошує полиці.
Таке "вимивання" товарів великими партіями порушує налагоджені бізнес-процеси ретейлерів. Зокрема, ламається внутрішня логістика, оскільки запаси в магазинах обмежені, а простір оптимізовано. Виставлені палети товарів розраховані на рівномірний продаж протягом доби, але раптова оптова закупівля призводить до "out of stock" – товар відсутній на полиці, хоча формально є на складі. Це призводить до збитків магазинів та руйнує математику прибутку, адже мережі продають соціальну бакалію майже без маржі, розраховуючи на допродаж інших товарів. Коли перекупник забирає лише дешевий цукор, супермаркет фактично спонсорує чужий бізнес, залишаючи постійних клієнтів ні з чим.
Крім фінансових збитків, виникають репутаційні проблеми. Покупці, що приходять після роботи, бачать порожні полиці, що миттєво викликає тригер і провокує панічну реакцію. Знімки порожніх стелажів розлітаються соціальними мережами, створюючи штучний дефіцит, який переростає в реальну паніку серед населення.
Сезонний ажіотаж та різний підхід мереж
Додатковим фактором, що впливає на наявність товарів, є сезонний ажіотаж. Кінець літа – початок осені є періодом активної домашньої консервації, що природно збільшує попит на цукор, оцет, сіль та олію у два-три рази. Перекупники користуються цим, викуповуючи запаси за нижчими цінами, щоб потім перепродати їх дорожче в період максимальної потреби населення. Також, зважаючи на очікування непростої зими, люди самі прагнуть робити більші запаси, що також збільшує попит.
Великі торгівельні мережі по-різному підійшли до вирішення проблеми. "АТБ" запровадила жорсткі обмеження: не більше 6 кг або шести одиниць товару в одні руки, включно з онлайн-доставками, щоб захистити свого масового покупця та протидіяти недобросовісній конкуренції. "Ашан" обрав більш компромісний шлях, запровадивши гібридну систему: на звичайних касах діє ліміт, але для оптових закупок створено окремі канали та локації. Це дозволяє захистити полиці від спустошення та зберегти лояльність малого бізнесу.
Висновок: Спокій та критичне мислення як запорука продовольчої безпеки
Введення обмежень великими мережами, незалежно від того, чи це жорсткі заборони "АТБ", чи гнучке регулювання "Ашану", підкреслює важливість спокою та критичного мислення. Панічні реакції та стадний інстинкт, що посилюються після початку повномасштабної війни, часто створюють штучний дефіцит. Тисячі людей, скуповуючи річні запаси за тиждень, створюють навантаження, з яким не впорається жодна система постачання. Важливо розуміти, що нові правила – це технічний інструмент для впорядкування процесів та захисту споживачів, а не ознака тотального дефіциту. Продовольча безпека в Україні забезпечена достатніми запасами зерна, соняшнику та інших продуктів. Спокій та зважені рішення допоможуть зберегти як нерви, так і власний сімейний бюджет.