Російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) використовує мережу пенітенціарних установ у Криму для системного ув'язнення та катування українських громадян. Це розслідування The Kyiv Independent розкриває масштаби цієї репресивної машини, яка перетворила півострів на велику в'язницю, де контроль здійснюється через страх, жорстокість та незаконне позбавлення волі.
Жертви розповідають про нелюдські умови, багаторазові «реанімації» після смерті від тортур, електрошоки, вибивання нігтів та психологічний тиск. Ці дії здійснюються для того, щоб змусити українців зізнаватися у злочинах, яких вони не скоювали, часто під тиском доказів, які підлаштовує сама ФСБ. Масштаб репресій свідчить про те, що Крим став полігоном для відпрацювання Росією методів контролю та залякування, які згодом застосовуються на окупованих територіях України.
Механізми репресій та тортур
Свідчення колишніх в'язнів, таких як Анатолій, викривають жахливі практики, що застосовуються у слідчих ізоляторах, зокрема у СІЗО №2 у Сімферополі. Ув'язнених піддають жорстоким побиттям, електричним струмам, імітації смерті та реанімації, примушуючи їх підписувати сфабриковані документи. Система побудована на психологічному та фізичному знищенні людини, де медична допомога відсутня, а життя в'язня залежить від того, чи живий він, чи мертвий.
Особливу увагу приділяють людям, які мали активну громадянську позицію або чиї справи веде безпосередньо ФСБ. Це включає статті про державну зраду, шпигунство та тероризм. Співробітники ФСБ, часто діючи без офіційних ордерів, мають прямий доступ до слідчих ізоляторів, де можуть проводити допити та катування в приміщеннях без відеоспостереження.
- Електрошоки: Застосування електричних струмів до різних частин тіла, включаючи геніталії, як метод тортур.
- Імітація смерті: Практика «вбивства» та «реанімації» в'язня для психологічного зламу.
- Фізичне насильство: Постійні побиття, жорстоке поводження, навіть за незначні провини чи недотримання правил.
- Психологічний тиск: Моральне знищення, позбавлення сну, використання специфічних поз («ластівка») тривалий час.
- Відмова у допомозі: Повна відсутність медичної допомоги та доступ до адвокатів для багатьох ув'язнених.
СІЗО №8: нова ланка репресивної машини
Відкриття нового СІЗО №8 у Криму, яке підпорядковується безпосередньо центральному апарату ФСБ у Москві, свідчить про розширення репресивної системи. Це свідчить про централізований підхід Росії до утримання українців, які не мають шансів на справедливий суд або комунікацію із зовнішнім світом. Такі установи, що є аналогами московського «Лефортово», призначені для утримання осіб з високим статусом або важливих для російських розслідувань.
«Це системна, жорстока і незаконна політика Росії. Вони перетворили Крим на величезну тюрму, де правлять страх і насильство. Це не інтернування, це злочин проти людяності.» — Правозахисники.
Наслідки та боротьба за звільнення
Незважаючи на масштаби репресій, українські громадяни продовжують боротися за своє звільнення та звільнення інших. Родичі ув'язнених шукають інформацію, звертаються до міжнародних організацій та виступають із закликами про допомогу. Проте механізми обміну та звільнення цивільних заручників вкрай обмежені, що робить їхню долю невизначеною.
The Kyiv Independent наголошує, що для звільнення всіх українських полонених та цивільних заручників необхідне повне військове ураження Російської Федерації. Лише це може змусити російську владу піти на поступки та повернути всіх незаконно утримуваних осіб додому. Наразі українські цивільні, затримані у Криму, залишаються заручниками російської системи, де правосуддя замінене терором.