Російська Федерація подолала нову тривожну позначку, втративши 1,5 мільйона військових від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Цю цифру, оприлюднену Генеральним штабом Збройних Сил України 9 вересня, складають як загиблі, так і поранені солдати. Незважаючи на потенційну упередженість української сторони у підрахунках, незалежні аналітичні центри, зокрема Центр стратегічних та міжнародних досліджень, підтверджують загальну відповідність цих даних.
Темпи втрат особового складу російської армії викликають особливе занепокоєння. Якщо на перші 500 тисяч втрат Росія витратила приблизно 2 роки і 3 місяці, то наступні 500 тисяч були втрачені лише за 1 рік і 3 місяці. Це свідчить про те, що зараз Росія втрачає особовий склад майже вдвічі швидше, ніж на початку війни. Лише у липні 2026 року Росія зазнала приблизно 42 860 втрат, що стало рекордом за один місяць.
Причини зростання втрат та їхній вплив на війну
Згідно з розмовами з українськими військовими, основними причинами такого стрімкого зростання втрат є готовність Росії приймати значні втрати. Це проявляється у тактиці «живих хвиль» та поступового просування, коли війська продовжують наступ, незважаючи на зростаючі втрати. Крім того, зростає роль технологій, які надають перевагу обороні. Українські дрони дозволяють здійснювати точні удари по окремих російських солдатах, які намагаються просуватися.
Однак, попри величезні втрати, це не означає автоматичну перемогу України. Росія продовжує повільно просуватися на деяких напрямках, утримуючи позиції в інших. Великі людські резерви дозволяють Росії компенсувати втрати та продовжувати бойові дії. Українська розвідка повідомляє про плани мобілізації ще 600 тисяч осіб у 2026-2027 роках, що може дозволити Росії продовжувати війну. Проте, на полі бою, де домінують дрони, збільшення чисельності не гарантує більшого успіху. Росія може мати достатньо солдатів для продовження війни, але не для досягнення прориву.