Останніми днями Росія посилила систематичні атаки на українські автозаправні станції (АЗС), які тепер досягли і столиці. 10 та 11 вересня Київ зазнав прицільних ударів по низці заправок, зокрема мережі «Укрнафта». Ці події відбуваються на тлі загальнонаціональної кампанії руйнування АЗС, яка призвела до знищення сотень об'єктів по всій Україні, а в деяких прифронтових громадах не залишилося жодної діючої заправки.
Удар 10 вересня по АЗС «Укрнафта» у Голосіївському районі Києва, за словами в.о. голови «Нафтогазу» Сергія Федоренка, не мав військового сенсу і був актом терору, спрямованим на залякування цивільного населення. Попри те, що заправка була закрита, а персонал та відвідувачі евакуйовані, внаслідок атаки постраждало щонайменше 10 людей. Наступного дня, 11 вересня, російські війська завдали ударів одразу по двох АЗС «Укрнафти» – на Троєщині та Почайній. Загалом, за ці атаки загинули двоє людей, серед яких 12-річна дитина. Голова правління «Укрнафти» Богдан Кукура повідомив про серйозні руйнування будівель та обладнання, наголосивши, що АЗС є цивільною інфраструктурою, яка забезпечує киян пальним та товарами.
Маніпуляції зі списками цілей та відповідь бізнесу
Паралельно з атаками, у Telegram-каналах та на веб-сайтах поширювався перелік із 18 київських АЗС, переважно мережі «Укрнафта», які нібито визначені як цілі для російських ударів. Цей список, який на момент появи не був підтверджений офіційною розвідкою, набув понад півмільйона переглядів. Експерти, як Сергій Куюн із консалтингової групи А-95, припускають, що це могла бути навмисна маніпуляція, адже згодом деякі удари припали саме на об'єкти з переліку. Однак, Куюн застерігає від критичного ставлення до такої інформації, оскільки росіяни влучали і по станціях, яких у списку не було. Влада та бізнес наголошують, що ключовою проблемою є цілеспрямовані атаки на критичну та паливну інфраструктуру, а не будь-які списки. Будь-яке перебування на АЗС під час тривоги є небезпечним.
Попри серйозні руйнування, близько 80% зруйнованих АЗС по Україні відновлюються, що дозволяє уникати дефіциту пального та зростання цін. Експерти припускають, що Росія може цілеспрямовано атакувати державні мережі, як-от «Укрнафта», для удару по державній економіці. Важливою є різниця між пошкодженими та знищеними АЗС: навіси, колонки чи рекламні щити ремонтуються відносно швидко, тоді як підземні резервуари зазвичай залишаються неушкодженими.
Нові правила безпеки та захисту
У зв'язку з посиленням атак, в Україні розробляються нові правила безпеки для АЗС. Головне правило – під час сигналу повітряної тривоги перебувати на АЗС заборонено. Водіям рекомендують негайно виїжджати за межі станції на безпечну відстань, покинути автомобіль і прямувати до найближчого укриття. Міська влада Києва планує запровадити чіткі алгоритми дій персоналу на випадок тривоги, перевіряти справність систем оповіщення та доступність укриттів, а також унеможливити хаотичне паркування поблизу паливних резервуарів. Найбільша державна мережа «Укрнафта» впроваджує заходи безпеки, зокрема бетонні укріплення, захисні сітки, габіони та мобільні укриття для персоналу і клієнтів на об'єктах із підвищеним ризиком.
Вирішення проблеми дефіциту пального у прифронтових зонах
Найгостріша ситуація з АЗС спостерігається у прифронтових громадах, де сотні станцій було пошкоджено або знищено. Особливо страждають Дніпропетровщина, Сумщина, Харківщина, Донеччина, Запоріжжя та Миколаївщина. Національний банк оцінює частку пошкоджених АЗС у 4% від загальної кількості, але це не полегшує ситуацію для мешканців громад, де не залишилося жодної працюючої заправки, як-от у Тростянці Сумської області. В таких умовах ключовим рішенням стають мобільні заправні комплекси, продаж пального із спеціальних автомобілів-цистерн. Уряд працює над законопроєктом, який дозволить легалізувати використання таких мобільних АЗС, оскільки вони можуть стати тимчасовим рішенням для відновлення доступу до пального там, де стаціонарні об'єкти знищені або їхнє відновлення небезпечне.
Офіційна позиція Росії та реальний вплив атак
Міністерство оборони РФ не приховує атак на українські АЗС, звітуючи про них як про заходи, спрямовані на підрив транспортної логістики сил оборони України. Росія намагається представити цивільні АЗС як військові об'єкти. Однак, за даними видання New York Times, майже 250 ударів по українських АЗС за останні місяці не змогли суттєво порушити паливне постачання країни, на відміну від українських ударів по російських НПЗ.