У неділю, 13 вересня, Росія здійснила нову серію ударів по території України, зокрема біля кордону з Польщею. Ворожий дрон влучив у локомотив пасажирського поїзда, розташованого за 2 кілометри від польського кордону на Волині. На щастя, пасажири не постраждали, як повідомив Суспільному заступник директора пасажирського напрямку "Укрзалізниці" Олександр Шевченко. Також російські війська вдарили по автозаправній станції біля пункту пропуску "Ягодин" на Волинському прикордонні. Внаслідок атаки загорілася будівля АЗС та кілька вантажівок, що підтвердила Суспільному речниця Волинської митниці Валентина Черниш. Місто Ковель також зазнало масованих атак, близько 20 дронів атакували Ковельський район. Частину з них вдалося збити силам протиповітряної оборони, проте були й влучання в залізничну інфраструктуру та поблизу АЗС, що призвело до травмування пішоходів та водіїв.
Заступник директора пасажирського напрямку "Укрзалізниці" Олександр Шевченко зазначив, що спецпоїзд із чиновниками, про який повідомляло німецьке видання "Шпіг" з посиланням на джерела, нібито містив екс-прем'єра Британії Бориса Джонсона, встиг перетнути кордон приблизно за півтори години до атаки російських дронів. Голова Ковельської районної державної адміністрації Ольга Черен зазначила, що, попри атаки, люди звикли до затримок поїздів і в першу чергу радіють, що всі живі, розуміючи складну ситуацію в країні. Щодо роботи АЗС та на кордонах, то тривають заходи з підготовки укриттів та безпекових заходів. Прем'єр-міністр доручив керівництву АЗС не накопичувати паливо та припиняти роботу під час масованих атак.
Відставка генпрокурора та корупційні скандали
Цього тижня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку. За процедурою, її має підтримати Верховна Рада. За словами нардепів, він буде звільнений, якщо Верховна Рада підтримає його відставку.
«Якщо воно (заява про відставку) поступить на наступному тижні до сесійної зали, проголосується, він буде звільнений.» — Народний депутат (ім'я не вказано).
Політолог Олексій Гарань зазначив, що це не поодиноке явище, а частина серії корупційних скандалів, які тривають вже понад рік. Він вважає, що президент має зробити висновки та переглянути кадрову політику. За словами Гараня, криза є шансом почати нове життя, але протягом року висновки не робилися, а атаки на НАБУ та САП продовжувалися. Він додав, що процедура призначення генерального прокурора передбачає пропозицію президента, яка має бути затверджена парламентом, але можливі зміни до закону щодо проведення публічного конкурсу. Гарань також зауважив, що в історії України з генеральними прокурорами завжди були проблеми, але ситуація під час повномасштабної війни є категорично неправильною.
Удари по підприємствах харчової промисловості та можливе здешевлення олії
Росія двічі за один день атакувала підприємство харчової промисловості "Олейна" в Дніпрі. Це не перший удар по цьому підприємству, адже на початку січня воно вже зазнавало атаки "шахедів". Також у липні росіяни атакували термінали з перевалки соняшникової олії в Одеській області, пошкодивши близько 25 000 тонн продукції.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький прогнозує, що соняшникова олія може подешевшати. Причинами цього він називає зниження ціни на насіння соняшнику через перенасичення ринку та обмежені можливості експорту через блокування морських портів. Якщо ситуація залишиться незмінною, зниження ціни споживачі відчують за три місяці. Генеральний директор "Української аграрної конфедерації" Павло Коваль додав, що хоч один удар по підприємству не призведе до дефіциту (Україна прогнозує виробництво 5,5-6 млн тонн олії, споживаючи 450-500 тис. тонн), але цілеспрямовані атаки на галузь можуть накопичувати проблеми. Він наголосив на безпечності логістики, зокрема експортної, і зазначив, що заводи працюють "з коліс", щоб не бути мішенню. Ціни на олію балансуються між факторами, що знижують (сезонне зниження, новий урожай) та підвищують (руйнування об'єктів, здорожчання логістики, безпекові ризики) ціну. Сьогодні літр соняшникової олії коштує 90-100 грн.
Військовослужбовці повертаються до бригад
У серпні поточного року більше військовослужбовців повернулося з особливого контролю (СЗЧ) до своїх частин, ніж самовільно залишили їх. Про це повідомив речник з питань людського капіталу Генерального штабу ЗСУ Володимир Молодій. Він пов'язує це з новими підходами нового головнокомандувача Михайла Драпатого, зокрема, із запуском чотирьох рекрутингових центрів при оперативних командуваннях. Роман Олентєв, начальник відділення комунікацій 113-ї бригади тероборони, підтвердив цю тенденцію, зазначивши, що десятки військовослужбовців хочуть повернутися до їхньої бригади, яка воює на Харківському напрямку. Термін добровільного повернення для СЗЧ спливає 20 вересня.