17 вересня 2026 року Національний банк України (НБУ) підвищив облікову ставку до 16% річних. Облікова ставка – це відсоток, під який НБУ надає кошти комерційним банкам або приймає їх на зберігання, виступаючи базовим орієнтиром для всієї банківської системи. Збільшення ставки робить дорожчим отримання грошей для банків, що, у свою чергу, відбивається на вартості кредитів для населення та бізнесу. Цей інструмент центральні банки використовують для стримування інфляції, оскільки вищі відсотки за позиками знижують витрати споживачів та бізнесу, охолоджуючи попит і, відповідно, зростання цін.
Голова НБУ назвав дві ключові причини такого рішення. Перша – це систематичні російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Зокрема, 8 вересня було знищено обладнання теплової електростанції компанії ДТЕК, що повністю зупинило її роботу. Це лише один з епізодів тривалої кампанії, яка триває понад рік. За першу половину 2026 року фахівці ДТЕК відновили 240 пошкоджених об'єктів. За оцінками "Укренерго", збитки компанії від атак становлять майже 90 мільярдів гривень. Загалом Україна втратила близько половини потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення. Ці втрати змушують підприємства використовувати генератори та купувати пальне, що закладається у собівартість продукції та призводить до споживчої інфляції. Також атаки уповільнюють логістику, а відновлення пошкоджених об'єктів лягає додатковим тягарем на економіку.
Вплив світових подій на українську економіку
Друга причина, що впливає на українську економіку, походить із Близького Сходу. З кінця лютого 2026 року Ізраїль та Сполучені Штати проводять військову операцію проти Ірану. Хоча заявлена мета – обмежити ракетний потенціал Тегерана, найкраще наслідки цієї війни видно у світовій економіці. Після початку операції ціни на газ у Європейському Союзі зросли на 34% за день. Нафта також подорожчала через блокування Румунської протоки. Зростання напруги в регіоні призводить до закладання трейдерами ризиків перебою з постачанням, що штовхає ціни на нафту марки Brent вище 100 доларів за барель. Україна, яка майже повністю залежить від імпорту пального (понад 85%), відчуває це особливо гостро. Після знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу Росією, вся нафта та дизельне пальне є імпортними. Зростання світових цін на нафту майже без затримки відображається на цінах українських АЗС, де у серпні 2026 року інфляція пального сягнула майже 39%. Подорожчання пального, у свою чергу, збільшує вартість логістики та продуктів харчування.
Наслідки обстрілів, руйнування інфраструктури та обмеження експорту через блокаду портів змусили Міністерство економіки переглянути прогноз зростання ВВП на 2026 рік у бік зменшення. НБУ, підвищуючи облікову ставку, намагається обмежити вплив цих зовнішніх шоків на економіку та знецінення валюти. Цікавим є спостереження НБУ, що посилення атак може мати й протилежний ефект: якщо воно призведе до значного падіння попиту та ринку праці, це може зупинити зростання цін. Таким чином, одна й та сама війна може як розганяти інфляцію через витрати та дефіцит, так і гальмувати її через падіння попиту. Широкомасштабна війна диктує свої правила, а неправильна оцінка обставин та власних сил з боку Росії продовжує впливати на реальність, зокрема, в контексті існування української нації.