Російська Федерація зазнала серйозних втрат серед командного складу на окупованій території Донеччини. 26 серпня 2026 року українські сили завдали ракетних ударів по основному та запасному командних пунктах російських військ у районі Донецька. Ці удари стали причиною загибелі щонайменше чотирьох високопоставлених офіцерів, серед яких старший офіцер оперативного управління, офіцер протиповітряної оборони та начальник штабу тилового забезпечення цілої армії. Росія тривалий час намагалася приховати масштаби втрат, видаляючи публікації та уточнюючи інформацію.
Спочатку російські видання, як-от «Ізвєстія», повідомляли про загибель десяти осіб, але згодом ці публікації були видалені. Так званий «глава ДНР» Денис Пушилін говорив про вісьмох постраждалих цивільних. Аналітики припускали, що ціллю міг бути командний пункт 51-ї загальновійськової армії РФ, враховуючи тип застосованих ракет. Ідентифікація загиблих офіцерів тривала майже три тижні та проводилася за некрологами й повідомленнями родичів.
Ідентифікація загиблих офіцерів
- Підполковник Андрій Моїсеєнко: Старший офіцер оперативного управління штабу 41-ї гвардійської загальновійськової армії. Контракт підписав у березні 2025 року. Про його загибель 26 серпня повідомила дружина, згодом допис видалили. Йому мало виповнитись 57 років.
- Підполковник Денис Павлов: Брав участь у бойових діях з 22 лютого 2022 року. Служив у частинах Ленінградської та Московської областей, нагороджений двома орденами мужності. Загинув 26 серпня у Донецьку.
- Підполковник Віктор Басенко: Начальник штабу матеріально-технічного забезпечення 25-ї загальновійськової армії. Загинув 11 вересня у віці 46 років. Прощання було заплановано на 19 вересня.
- Підполковник Артем Акімов: Офіцер управління протиповітряної оборони 41-ї армії. Українські джерела пов'язують його загибель із ударом 26 серпня, хоча російські джерела поширювали версію про загибель біля Покровська.
- Полковник Василь Латишев: Начальник штабу, заступник начальника ракетних військ і артилерії 41-ї армії. Помер 27 серпня від поранення. Місце та дата поранення не вказані, тому зв'язок із ударом 26 серпня є гіпотетичним.
Значні втрати для російського командування
Загибель офіцерів оперативного управління, протиповітряної оборони та тилового забезпечення з різних військових формувань в один день свідчить про можливе ураження командно-штабної інфраструктури. Це значна втрата для російської армії, оскільки такі фахівці є цінними та важкозамінними.
Ліквідація генерал-майора Антона Груніса
12 вересня 2026 року на Донеччині дрони ЗСУ ліквідували генерал-майора Антона Груніса, командира четвертої окремої мотострілецької бригади. Він став сьомим підтвердженим українськими силами воєначальником вищого командування. Груніс, 46-річний, мав досвід участі у чеченських війнах, конфлікті в Грузії, анексії Криму та операції в Сирії. Його призначення на посаду командира четвертої бригади відбулося у травні 2023 року після загибелі попереднього командира.
Антон Груніс отримував публічну увагу від російських ЗМІ та пропаганди, його навіть називали «улюбленим генералом Путіна». Однак його репутація мала й негативні аспекти. Під його командуванням служив автор Telegram-каналу Андрій Морозов, який критикував російську армію за втрати та порядки. Конфлікт із пропагандистами завершився тим, що Морозов покінчив життя самогубством у лютому 2024 року. Також були звинувачення у корупційних схемах з оформленням бойових поранень у його бригаді.
Незважаючи на скандали, у травні 2024 року Груніс отримав звання генерал-майора. 26 липня 2026 року він особисто доповідав Путіну про нібито повне взяття Костянтинівки, а 28 серпня 2026 року отримав зірку Героя Росії, менш ніж за два тижні до загибелі.
Висновки
Обидві події – удар по командних пунктах 26 серпня та ліквідація генерала Груніса 12 вересня – демонструють, що Україна успішно вражає ключових військових командирів та штабних офіцерів із бойовим досвідом, яких Росія не може швидко замінити. Це свідчить про ефективність українських операцій, спрямованих на підрив системи управління російськими військами.