Українські сили оборони в ніч на 21 вересня завдали успішного удару ракетами «Нептун» по об'єктах російської військової інфраструктури, зокрема по базі для запуску та обслуговування дронів у населеному пункті Цімбулово Орловської області. Це стало відповіддю на використання Росією іранських дронів, які зазнали модифікацій у ході війни.
Цей удар, за словами аналітиків, був спрямований на виведення з ладу ключових елементів російської оборони, що використовувалися для атак на українські території. Зазначається, що після ударів, російські дрони типу «Шахед» більше не зможуть запускатися з цієї бази. Це свідчить про ефективність української зброї та її адаптацію до умов війни. Водночас, після цього удару українська сторона наголошує на необхідності посилення систем протиповітряної оборони.
Санкційний тиск США та позиція Трампа
На тлі бойових дій, колишній президент США Дональд Трамп висловився щодо російської нафтової промисловості, заявивши, що Росія втрачає контроль над нею. Він також закликав до припинення «нескінченної війни» проти України, яка, за його словами, призводить до значних жертв. Трамп ініціював введення та підписання санкцій проти Росії та її партнерів, а також готується до зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. США планують надати Україні додаткові 2,7 мільярда доларів на засоби протиповітряної оборони, що може сприяти отриманню Україною необхідних ракет.
Російська сторона, через своє державне агентство ТАСС, заявляє, що санкції не шкодять Росії, а лише віддаляють від миру. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков стверджує, що Росія «любить санкції» і звикла до них, хоча між рядків відчувається скептицизм. Натомість, Росія запровадила комендантську годину в п'ятикілометровій прикордонній зоні з Естонією, що свідчить про підготовку до можливих військових дій, паралельно закликаючи європейські країни до стриманості у підтримці України.
Вибори в Росії та заяви Качинського
Вибори до Державної Думи Росії, за результатами яких партія «Єдина Росія» отримала 355 місць із 450, супроводжувалися низькою явкою та сумнівами щодо чесності процесу. Особливо показовими стали результати виборів у Чечні, де явка сягнула 99%. За словами експертів, такі результати є фарсом і не відображають реальної волі народу, а радше свідчать про збереження авторитарного режиму.
На цьому тлі пролунали суперечливі заяви голови польської партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Він стверджує, що у 2022 році Україна нібито прагнула створити «єдину державу» з Польщею, маючи на увазі, що в разі російської агресії Україна була готова до певних кроків, які Варшава не могла погодити. Качинський також натякнув на готовність Польщі ввести війська на територію України, але лише в окремі регіони, що викликало різку критику з українського боку. Україна ж заявляє, що її фокус був виключно на знищенні Росії, а подібні заяви розцінюються як спроба створення сепаратизму та «білої колонізації».
Міжнародна зустріч та потенційний вплив на війну
Важливим міжнародним подією стане державний візит Сі Цзіньпіна до США 23-25 вересня, де він зустрінеться з Дональдом Трампом. Очікується, що війна в Україні стане одним із ключових питань на їхніх переговорах. Для України критично важливим є досягнення консенсусу між цими двома впливовими гравцями щодо тиску на Росію з метою припинення війни. Хоча для Сі Цзіньпіна це може бути не надто вигідно, для Трампа припинення конфлікту є пріоритетом, хоча й не за будь-яку ціну.
Зустріч Сі Цзіньпіна та Трампа може стати визначальною для подальшого розвитку подій, адже від їхньої спільної позиції залежатиме, чи буде досягнутий прогрес у мирному врегулюванні. Україна ж, у свою чергу, наполягає на недопустимості будь-яких поступок агресору та продовжує боротьбу за свою територіальну цілісність.