Відкрита частина зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та колишнім президентом США Дональдом Трампом не принесла нових деталей чи несподіваних заяв. Експерти, які аналізували цю подію, зазначають, що деталі переговорів, ймовірно, залишаться невідомими до офіційних заяв обох сторін. Завданням зустрічі, як зазначалося, було показати певну картинку, проте реальні домовленості будуть озвучені пізніше.
Основна мета зустрічі, на думку аналітиків, полягала в обговоренні можливості досягнення компромісу, який міг би бути представлений президенту Росії Путіну. Зокрема, йшлося про пропозицію до зими встановити мир, що, однак, розглядається не як сталий мир, а як припинення вогню. Присутність на зустрічі ключових радників Трампа, таких як Стів Міллер, викликає занепокоєння у деяких експертів, оскільки це може свідчити про розробку стратегії тиску на українську сторону для досягнення максимальних поступок.
Ризики та перспективи домовленостей
Існує ризик, що американська сторона намагатиметься вияснити максимум компромісів від України, паралельно роблячи публічні заяви про певні проєкти, як-от виробництво ракет Patriot в Україні. Однак, експерти наголошують, що таке виробництво є довгостроковим проєктом, який не вирішить нагальних проблем. Фраза "до зими треба мир" не означає сталого миру, а радше припинення вогню, що є ключовим для планів Дональда Трампа. Однак, тривалість такого припинення вогню залишається невизначеною.
Зазначається, що американська делегація, яка включала не лише Трампа, але й його радників, представляла виважену позицію. Присутність таких осіб, як Стів Міллер, може свідчити про стратегічне планування, спрямоване на використання результатів зустрічі для передвиборчої кампанії Трампа. За даними аналізу, присутність бізнес-представників у американській делегації, як-от Джаред Кушнер, свідчить про тиск на Україну з метою знаходження компромісної позиції. Стів Міллер, який займається передвиборчими кампаніями, може бути залучений до формування подання результатів зустрічі перед проміжними виборами у США.
Українська сторона, за словами експертів, хоча і виглядала менш суб'єктно під час відкритих частин, демонструвала впевнений настрій, що може свідчити про наявність певних шансів на досягнення прогресу. Ймовірно, майбутні переговори, включаючи зустріч із Сі Цзіньпіном, матимуть вирішальне значення. Остаточні рішення щодо зупинки війни очікуються після саміту 18 листопада в Шеньчжені, де можуть бути ухвалені спільні рішення КНР, Вашингтона та Трампа.
Позиція України та майбутні кроки
Для України важливо нарощувати власні аргументи, спираючись на останні успіхи Збройних Сил, зокрема ураження російських НПЗ, що покращує переговорну позицію. Також важливим є питання розблокування заморожених російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів, що може стати предметом обговорення з ключовими світовими гравцями. Необхідно шукати шляхи об'єднання зусиль із іншими країнами, такими як Туреччина, і пов'язувати питання зупинки війни з глобальними інтересами, а не лише зі сподіваннями на посередництво США.
Натомість, роль ООН як майданчика для вирішення конфлікту оцінюється як обмежена. Експерти зазначають, що Рада Безпеки ООН не працює ефективно через право вето, яким користується Росія. Реформа РБ ООН, зокрема, додавання до неї африканських країн, не вирішить фундаментальних проблем. Таким чином, Україні не варто покладати надмірних сподівань на ООН, а зосередитись на двосторонніх зустрічах та пошуку ефективних посередників.