В Україні заплановано виділення 53 мільярдів гривень на відновлення та ремонт доріг у 2025 році. Ці кошти надходитимуть через відновлений Дорожній фонд, який вперше з початку повномасштабного вторгнення повертається до фінансування дорожньої інфраструктури. Рішення викликає питання, особливо з огляду на наявний дефіцит бюджету на потреби армії. Експерти аналізують, чи є це поверненням до програми "Велике будівництво", чи нагальною необхідністю, та які ризики несе це рішення.
Дорожній фонд, який до вторгнення фінансувався за рахунок акцизів на пальне, податків на транспорт, митних платежів та штрафів за перевантаження, забезпечував щорічне фінансування обсягом 170-200 мільярдів гривень у 2021 році. У лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, кошти з Дорожнього фонду були перенаправлені на потреби армії. У березні 2022 року паливний акциз було скасовано, а фонд спрямовано на оборону та погашення боргів. Восени акциз повернули, але 100% коштів пішли до загального фонду бюджету. Протягом трьох років дороги фінансувалися з загального бюджету, що призвело до значного погіршення їх стану, як свідчить весняний огляд доріг.
Структура та розподіл коштів Дорожнього фонду
Відновлений Дорожній фонд у 2025 році отримає 25% від усіх акцизів та платежів, що, за розрахунками Міністерства фінансів, становитиме близько 52.8 мільярда гривень. Планується, що ці кошти будуть розподілені наступним чином: 34.2 мільярда – на дороги загального значення, 8.5 мільярда – як субвенція місцевим громадам на утримання місцевих доріг, та 10 мільярдів – на погашення існуючих боргів.
Виникає занепокоєння щодо суми, виділеної на погашення боргів. За словами підрядників, таких як "Автострада", борги за дорожніми проєктами сягають мільярдів гривень ще з 2023 року. Якщо від загальної суми відняти 23 мільярди боргів, залишається 30 мільярдів. З цієї суми близько 30% (майже 10 мільярдів) підуть на виконання зобов'язань за проєктами державно-приватного партнерства та концесій. Фахівці зазначають, що цих коштів може вистачити лише на мінімальні потреби: операційне утримання доріг, деякий обсяг поточних ремонтів та забезпечення проїзду для військової логістики. Капітальні ремонти, ймовірно, залишаться лише на папері.
Важливо враховувати зростання цін на будівельні матеріали та роботи. За два роки вартість будівництва квадратного метра дороги зросла вдвічі через подорожчання бітуму, тарифів "Укрзалізниці" та дизельного палива. Це робить порівняння з показниками 2021 року некоректним. Новий фонд, за задумом, має бути спрямований не стільки на нове будівництво, скільки на утримання існуючої мережі доріг.
Основні ризики та пропозиції щодо фінансування
Головним ризиком є повторення сценарію цього року, коли, попри виділення коштів, фактично було освоєно лише 6% бюджету через призупинення робіт та перенесення незахищених видатків. Будівництво доріг у зимовий період є неефективним. Існує висока ймовірність, що навіть виділені кошти будуть заморожені. На думку експертів, пріоритетом має бути не будівництво нових доріг, а утримання існуючих, що дозволить уникнути ще більших витрат на їх відновлення в майбутньому.
«Я вважаю, що 10 мільярдів на погашення боргів – це досить велика сума. Я думаю, по-перше, можна провести переговори щодо реструктуризації. По-друге, якщо ми відкладаємо суверенні борги зовнішнім партнерам, то й тут має бути такий самий підхід. Тому 10 мільярдів точно не варто відкладати.» — Ярослав Железняк.
З огляду на це, пропонується переглянути розподіл коштів. Зокрема, частину коштів, виділених на Дорожній фонд, пропонується спрямувати на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Ярослав Железняк заявляє про підготовку відповідної поправки до державного бюджету, яка передбачатиме виділення 20-30 мільярдів гривень на потреби армії, тоді як на дороги залишиться не більше 20 мільярдів. Такий підхід, на його думку, дозволить збалансувати потреби оборони та інфраструктури, зберігаючи пріоритет військових виплат.