На тлі завершення парламентських виборів у Росії, які знову виграла партія "Єдина Росія", Україна та західні експерти попереджають про можливу нову хвилю мобілізації в РФ. Протягом місяців українська розвідка вказувала на таку ймовірність, і тепер, коли один політичний бар'єр для непопулярного рішення знято, актуалізується питання про його форми та наслідки. Збільшення живої сили може вплинути на ситуацію на фронті, але експерти сумніваються, що це буде вирішальним фактором без застосування сучасних технологій та підготовки відповідних фахівців.
Протягом більшої частини повномасштабного вторгнення Росія покладалася на контрактну армію, пропонуючи високі зарплати та бонуси, що дозволяло уникати масової мобілізації. Ця модель передбачала соціальний договір: Москва не мобілізуватиме широкі верстви населення, натомість платитиме тим, хто служить, аби уникнути суспільного спротиву. Однак, з кінця 2025 року ця тенденція почала змінюватися. За даними Генерального штабу ЗСУ, вперше щомісячні втрати Росії перевищили кількість нових рекрутів. Ця тенденція зберігалася і в 2026 році, коли, за оцінками, Росія завербувала близько 22 тисяч осіб, тоді як втрати сягнули понад 30,6 тисячі, створюючи дефіцит близько 8,6 тисячі військових за один місяць. Для порівняння, два місяці раніше, у листопаді 2025-го, баланс був позитивним.
Зміна тактики та нові джерела поповнення
Причиною такого зсуву стало зміна характеру бойових дій. Розширення застосування дронів з обох сторін збільшило небезпеку пересування та евакуації. Для продовження наступу Росія почала частіше використовувати невеликі піхотні групи або індивідуальні проникнення замість масштабних атак. Це призвело до збільшення втрат серед солдатів, які стали більш вразливими для дронів, без досягнення значних проривів. В результаті, з кінця 2025 року Росія почала шукати нові джерела живої сили, звертаючись до резервістів активної армії, тиснучи на мігрантів та іноземців, а також осіб, які мають фінансові чи юридичні труднощі. Цього року було відкрито новий канал набору: студентам вищих навчальних закладів доручено рекрутувати молодих чоловіків через спеціальні військові контракти.
Артем Клєа, юрист руху "Об'єднані відмовники від військової служби", зазначає, що нова мобілізація, ймовірно, буде проводитися більш приховано, ніж у 2022 році, без широкої публічної кампанії. За його словами, Кремль використовує складну і "хитру" процедуру, поєднуючи фінансові мотиви, запевнення у безпеці служби (наприклад, оператор дрона або служба на окупованих територіях, а не на передовій), а також бонуси для військових та їхніх родин. Водночас, правозахисники фіксують випадки насильницького тиску на підписання контрактів, коли поліція та військова поліція шукають осіб з фінансовими проблемами, без правового захисту чи підтримки родини. Були зафіксовані випадки "викрадення" людей з вулиць, як це сталося в Пензенській області та інших регіонах.
Наслідки для фронту та українська відповідь
Українська військова аналітика вказує на те, що навіть при збільшенні живої сили, сама по собі вона не є вирішенням проблем російської армії на сучасному полі бою. Поточна війна характеризується домінуванням безпілотних технологій, розвідки та ударних систем. Масове кидання додаткової живої сили на фронт, без відповідної підготовки операторів цих систем, призведе лише до збільшення російських втрат, але не до класичного прориву. Щоб протидіяти цьому, Україні також потрібно збільшувати кількість операторів роботизованих платформ, особливо в умовах міської забудови, де така тактика стає складнішою.
За даними української розвідки, російський Генштаб розробив плани мобілізації близько 300 тисяч осіб у 2026 році та ще 300 тисяч у 2027 році. При цьому, мобілізація відбуватиметься хвилями, а значна частина новобранців може не отримати належної підготовки, що зменшить їхню ефективність та тривалість життя на фронті. Обмеженою є і пропускна здатність навчальних центрів у Росії. Таким чином, тиск на українські позиції зросте, але, на думку аналітиків, це не дозволить Росії відновити минулорічний імпульс на полі бою через низку обмежувальних факторів.
Реакція росіян та альтернативні шляхи
Серед росіян, які контактують з правозахисними організаціями, першою реакцією на ймовірність мобілізації є бажання покинути країну. Однак, багато хто стикається з проблемами визначення місця призначення, необхідних документів та статусу військовозобов'язаного. Правозахисники намагаються консультувати людей щодо законних методів захисту в межах Росії, шукаючи доступні винятки або законні шляхи роботи. Тим, хто не має можливості отримати правовий захист, іноді радять виїхати до Білорусі, Казахстану чи Вірменії, якщо вони не перебувають під слідством. Деякі росіяни, особливо після виборів, виїжджали до Білорусі на місяць, щоб віддалено працювати або взяти відпустку, спостерігаючи за ситуацією в Росії перед можливим поверненням.