Київський апеляційний суд 23 вересня скасував ухвалу Печерського суду, яка накладала заборону на публікацію журналістських матеріалів щодо нерухомості Олександра Сухачова, брата керівника Державного бюро розслідувань. Заборону встановлено 6 липня 2026 року суддею Сергієм Вовком щодо редакції «Слідство.Інфо» та Центру Протидії Корупції (ЦПК), а також однієї з авторок матеріалу – Аліни Стрижак.
Заборона стосувалася оприлюднення журналістського розслідування про обставини набуття Олександром Сухачовим 143 об’єктів нерухомості. Інший співавтор розслідування, журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, чия діяльність не була обмежена судовою ухвалою, передав текст низці інших медіа. Вони опублікували повний текст розслідування в авторській редакції вранці 17 липня.
Солідарність медіа та протидія цензурі
Матеріал про статки брата голови ДБР було одночасно опубліковано вісьмома українськими медіа. Серед них – «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, «Дзеркало тижня», NV, Bihus.Info та «Телебачення Торонто». Журналісти розцінили початкове рішення суду як «відвертий прояв цензури». Синхронна публікація розслідування стала актом солідарності з колегами, які викривають суспільно важливі теми.
Контекст судової заборони
Рішення Печерського районного суду Києва від 6 липня 2026 року, ухвалене суддею Сергієм Вовком, мало на меті запобігти поширенню інформації про майно Олександра Сухачова. За наявними даними, брат керівника ДБР володіє 143 об'єктами нерухомості. Заборона поширювалася на конкретних журналістів та видання, що викликало критику з боку медіа-спільноти як спроба обмежити свободу слова та журналістські розслідування.