Український бюджет на 2027 рік може зіткнутися з дефіцитом у 32 мільярди доларів, що ставить під сумнів фінансову стабільність держави. Про це йдеться в аналізі народних депутатів Руслана Горбенка (фракція "Слуга народу") та Олексія Гончаренка (фракція "Європейська солідарність"), які є членами бюджетного комітету Верховної Ради. Обговорення бюджету відбувається на тлі значних викликів, зокрема через зупинку роботи чорноморських портів та падіння податкових надходжень.
За словами народного депутата Руслана Горбенка, у бюджеті 2027 року передбачена закордонна допомога та кредити від партнерів на суму 52 мільярди доларів. Він зазначає, що уряд запевнив про дефіцит у 32 мільярди доларів, які потрібно знайти від партнерів. Однак, обидва депутати висловлюють занепокоєння щодо відсутності чіткої стратегії фінансування та ефективності роботи інституцій держави.
Криза 2026 року та падіння металургії
Олексій Гончаренко наголошує на необхідності спочатку розібратися з фінансуванням поточного 2026 року, адже існують значні сумніви щодо його покриття. Він згадує цифри про можливий трильйон гривень дефіциту. Особливе занепокоєння викликає звіт Рахункової палати, який вказує на нестачу близько 270 мільярдів гривень (приблизно 6 мільярдів доларів) на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям. Депутат також наголошує на критичній ситуації в металургійній галузі, яка вперше за 100 років фактично зупинилася, та загрозі для агропромислового комплексу через блокаду портів.
Ситуацію ускладнює зупинка чорноморських портів, яка різко знижує податкові надходження, призводить до зупинки підприємств, зокрема металургійних. Це, в свою чергу, посилює дефіцит бюджету. Депутати критикують уряд за відсутність на "годині запитань до уряду" під час термінового відрядження до Буковеля, тоді як парламент потребує відповідей на нагальні питання щодо фінансування.
Шляхи економії та пошук фінансування
Прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував жорсткі антикризові заходи, включаючи відкладення видатків на будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти. Однак, Руслан Горбенко вважає, що ситуація є гіршою, ніж заявляється, і економія має бути ширшою. Він також згадує про прогалину у фінансуванні заробітних плат військових, яка виникла через зміни до бюджету 2025 року, коли частина коштів від партнерів була спрямована на ці потреби. Горбенко додає, що від Ради залежить близько 12 мільярдів доларів, від уряду – 8 мільярдів, і ще 7-9 мільярдів необхідно для закриття дефіциту поточного року. Розглядається можливість перенесення фінансування деяких програм закупівлі озброєння з 2027 на 2026 рік.
Олексій Гончаренко зазначає, що держава живе без економічної стратегії, покладаючись на "день простояти, ніч протриматися". Він критикує неефективну роботу інституцій та концентрацію влади в руках Президента, що призводить до відсутності системної роботи. Другою колосальною проблемою він називає корупцію, вказуючи на те, що, попри дефіцит бюджету, урядовці демонструють фінансове благополуччя. За його словами, Україна стала на 100% залежною від зовнішнього фінансування, що створює ризики, особливо з огляду на майбутні вибори у Франції та можливу зміну позиції партнерів щодо підтримки України.
Заклик до миру та критична залежність
Гончаренко підсумовує, що для виходу зі складної ситуації необхідний якнайшвидший мир. Він наголошує на тому, що держава вже не може самостійно фінансувати навіть війну, повністю залежна від партнерів. Наступного року вибори у Франції можуть призвести до перемоги сил, які виступають проти фінансової підтримки України, що може ще більше ускладнити фінансову ситуацію. Депутат висловлює песимізм щодо перспектив покращення ситуації, зазначаючи, що розрахунок буде знову на випрошування грошей у партнерів.