Словаччина, сусідня країна, яка час від часу створює Україні певні виклики, наближається до потенційної політичної кризи. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо, який нещодавно повернувся на посаду, втрачає більшість у парламенті, що ставить його перед складним вибором та може призвести до дострокових виборів. Ці події викликають запитання щодо майбутнього курсу Словаччини та його впливу на відносини з Україною, зокрема, чи може країна стати більш проукраїнською.
До недавнього часу Україна мала справу з двома країнами в Європейському Союзі, політика яких часто діяла на шкоду українським інтересам. Це Угорщина під керівництвом Віктора Орбана та Словаччина на чолі з Робертом Фіцо. Обидва лідери неодноразово блокували або погрожували блокувати санкції проти Росії, виступали за російські енергоносії та, як у випадку Фіцо, навіть зустрічалися з Володимиром Путіним, навіть коли інші європейські лідери уникали таких контактів.
Причини втрати більшості у коаліції
Нинішня коаліція у Словаччині складається з трьох партій: партії "Smer" Роберта Фіцо, яка декларує себе соціал-демократичною, але була виключена з європейської родини соціал-демократів; партії "Hlas" (Голос) Петера Пеллегріні, яка вийшла зі "Smer" і позиціонує себе як проєвропейську, хоча й зберігає певні зв'язки; та Словацької національної партії (SNS) Андрея Данка. Саме SNS, яка має відверто проросійську позицію, вважається слабким місцем коаліції Фіцо. Андрея Данка, попри його проросійські погляди, співрозмовники видання не вважають прямим агентом впливу Росії, натомість називаючи його не надто розумним політиком. Його політичні рішення, як-от вимога отримати офіцерське звання, будучи спікером парламенту, викликали невдоволення у військових та втрату частини електорату для партії Фіцо.
Основна проблема, що призвела до втрати більшості, полягає у конфлікті всередині коаліції, зокрема між SNS Андрея Данка та міністром довкілля, призначеним за квотою SNS. Конфлікт виник навколо питань відновлюваної енергетики, зокрема вітрогенераторів, які виборці Данка сприймають через призму конспіративних теорій, пов'язуючи їх з поширенням хвороб та як частину плану Джорджа Сороса. Після того, як сторони не змогли врегулювати суперечку до вересня, як було домовлено, Фіцо був змушений втрутитися. Запит на звільнення міністра, поданий Данком, призвів до заяви про вихід трьох депутатів з коаліції, що позбавило її більшості у парламенті (75 з 150 місць). Подальші дії опозиції призвели до голосування за відставку міністра, що стало небувалою подією за останні 33 роки в Словаччині.
Перспективи дострокових виборів та вплив на Україну
Сам Роберт Фіцо допускає можливість дострокових виборів у січні наступного року, якщо конфлікт не буде врегульовано. Хоча опозиція наразі не має достатньо голосів для висловлення недовіри уряду, відсутність більшості створює ризики, зокрема, для ухвалення державного бюджету. Існує ймовірність, що Фіцо зможе знайти необхідні голоси, проте його становище "кульгавої качки" може негативно вплинути на його рейтинг. Новочасні прогнози вказують на низькі шанси партії Данка потрапити до парламенту самостійно, але він планує йти на місцеві вибори у блоці з ультраправими партіями. При цьому партія "Голос" наближається до прохідного бар'єру.
Потенційним небезпечним фактором для Фіцо є зростання популярності ультраправих партій, таких як "Республіка", які деякі називають неонацистськими. Навіть можлива коаліція "Smer", "Hlas" та "Республіка" не гарантує більшості. Реалістичним сценарієм, якщо вибори відбудуться найближчим часом, є прихід до влади партій, які декларують підтримку України. Серед них "Прогресивна Словаччина" (ліволіберали) на чолі з Міхалом Шимечкою, який неодноразово відвідував Україну, а також партії "Демократи" та "SAS". Однак, ця коаліція може бути нестійкою через потенційну участь екс-прем'єра Ігоря Матовича, відомого своєю непередбачуваністю та здатністю генерувати кризи. Це може відтермінувати стабільне врядування та дати Фіцо шанс на повернення.
Для України нинішня ситуація означає невизначеність. Роберт Фіцо, який має значний політичний досвід, може стати ще небезпечнішим, оскільки йому, можливо, вже "нічого втрачати" після попереднього періоду, коли він міг зіткнутися з кримінальними справами. Політики такого штибу перед втратою влади часто вдаються до популістських, але неприємних для партнерів кроків. Базовий електорат Фіцо є антиукраїнським, тому наближення виборів може спонукати його до кроків, що не сприятимуть українським інтересам. Отже, хоча кінець політичної кар'єри Фіцо є можливим, він ще може створити значні проблеми.