Україна може знайти мільярди гривень для державного бюджету, зосередившись на боротьбі з тіньовою економікою та контрабандою, замість запровадження нових податків. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, презентуючи аналіз ефективності механізмів детінізації. За його словами, уряд часто вдається до підвищення податкового навантаження на тих, хто вже платить, тоді як значні кошти залишаються в тіні.
Железняк навів як приклад механізм роботи з сертифікатами Євро-1 при ввезенні автомобілів. Раніше існувала схема, за якою пільги надавалися до перевірки автентичності сертифіката. Це призводило до того, що держава дізнавалася про підробку лише через місяці, а в бюджеті недоотримувалися мільйони гривень митних платежів. Після зміни порядку з 1 червня 2026 року, коли спочатку проводиться перевірка, а потім надається пільга, лише за три місяці бюджет отримав додатково 516 мільйонів гривень. За весь рік це може перевищити 2 мільярди гривень без жодних нових податків.
Як працюють механізми детінізації
Народний депутат підкреслив, що боротьба з тіньовими схемами приносить реальні кошти до бюджету. Він згадав про успішну роботу Тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка виявила, що з 28 000 перевірених сертифікатів Євро-1, 26 000 мали ознаки підробки, що дозволяло митам становити 0% або 1,8% замість 10%. Це призвело до того, що НАБУ знайшло понад 850 000 доларів готівкою у приміщенні, яке використовували митники поста Луцьк. Оновлене керівництво митниці та БЕБ активно долучилися до вирішення проблеми, що і призвело до зміни правил.
Були також згадані успіхи Бюро економічної безпеки (БЕБ) у боротьбі з нелегальним ринком пального. За два роки частка тіньового ринку скоротилася з 34% до 9%. Легальні продажі зросли на 440 мільйонів літрів, що приносить приблизно 2 мільярди гривень податків щомісяця. Оборот через каси продажу горілки також зріс на 28,5% без підвищення акцизів, що свідчить про виведення коштів з тіні.
Окремо було наголошено на боротьбі з підпільними фабриками, зокрема зупинкою фабрики цигарок у Чернівцях, яка виробляла до 720 000 пачок на добу. За словами директора БЕБ, результатом роботи є залишення грошей у держави, припинення схем та вигідність легального ведення бізнесу.
Пропозиції щодо детінізації та фінансування оборони
Ярослав Железняк представив розрахунки щодо детінізації на 2027 рік, які передбачають можливість залучення 64,7 мільярдів гривень. Ці кошти можуть бути спрямовані на підвищення зарплат військовим. Найбільший потенціал детінізації виявлено у схемах з ПДВ (17 млрд грн), зарплатах «у конвертах» (12 млрд грн), тіньовому ринку тютюну (12 млрд грн), дробленні бізнесу через ФОП (8 млрд грн), податку на прибуток (6 млрд грн), алкоголі та пальному (по 7 млрд грн), а також міжнародних схемах (2,7 млрд грн).
- ПДВ (скрутки, фіктивний податковий кредит): 17 млрд грн
- Зарплати в конвертах: 12 млрд грн
- Тютюновий ринок (у тому числі підпільне виробництво): 12 млрд грн
- Дроблення бізнесу через ФОП: 8 млрд грн
- Податок на прибуток: 6 млрд грн
- Алкоголь, спирт: 7 млрд грн
- Пальне: 7 млрд грн
- Міжнародні схеми: 2,7 млрд грн
Депутат зазначив, що виведення цих коштів з тіні дозволить збільшити зарплату військовим щонайменше на 4 000 гривень на місяць, що складе 20% від їхнього поточного заробітку. Це фінансування може бути залучене до спеціального фонду Міноборони. Железняк наголосив, що ці заходи не передбачають збільшення податкового навантаження, а навпаки, спрямовані на виведення коштів з тіні.
Він також розповів про ситуацію в БЕБ, зазначивши, що бюро працює лише на чверть своєї штатної потужності через проблеми з набором кадрів та нижчий рівень оплати праці порівняно з іншими правоохоронними органами. Попри це, кожна інвестована гривня в БЕБ повернулася в 19-кратному розмірі. Передбачається збільшення можливостей для найму персоналу у 2027 році.
«Результат - це коли гроші залишаються в держави, коли схема перестає працювати, коли легально вести бізнес стає вигідніше, ніж шукати обхідні шляхи.» — Директор БЕБ.
Народний депутат закликав колег підтримати правки до бюджету, які дозволять збільшити зарплати військових без запровадження нових податків. Він наголосив, що в той час, як уряд шукає кошти в кишенях тих, хто платить, його пропозиція — шукати їх у тих, хто ухиляється від сплати. Надалі планується проведення засідань ТСК щодо боротьби з контрабандою та несплатою митних платежів.