Україна опинилася на критичному етапі, коли може втратити значну частину міжнародної фінансової допомоги, обсягом майже 30 мільярдів доларів, через затримки з ухваленням необхідних законів у Верховній Раді. Прем'єр-міністр Сергій Корецький встановив жорсткі терміни для уряду та парламенту: Кабінет Міністрів має ухвалити 42 рішення до 15 жовтня, а депутати отримали графік голосувань за законопроєктами. Затримка може коштувати Україні близько 29,5 мільярдів доларів допомоги цього року.
Міжнародні партнери, такі як ЄСМВФ та Світовий банк, надають допомогу траншами, кожен з яких залежить від виконання Україною обіцяних реформ. Наприкінці вересня ЄС вже схвалив транш у майже 3 мільярди євро. Близько половини решти коштів залежить від голосувань у парламенті. Фінансова нестабільність вже впливає на бюджет: у Києві зупинено будівництво метро, а Мінфін переніс низку важливих проєктів. Міністр фінансів Сергій Марченко не виключає девальвації гривні, якщо партнерські кошти не надійдуть до кінця року. На наступний рік Україні бракує понад 30 мільярдів доларів, і нові кошти обговорюватимуться лише після виконання попередніх зобов'язань.
Законопроєкт про податок на посилки: вирівнювання умов та очікувані надходження
Одним із ключових законопроєктів, що гальмуються, є той, що стосується міжнародних посилок. Нині посилки вартістю до 150 євро надходять в Україну без ПДВ, що призвело до втрати державою майже 57 мільярдів гривень податкових надходжень за вісім місяців. Законопроєкт про скасування цієї пільги та зміни до Митного кодексу передбачає, що маркетплейси, такі як AliExpress, будуть зобов'язані реєструватися в українській податковій системі та додавати 20% ПДВ до вартості товару на сайті. Посилки між фізичними особами на суму до 45 євро залишаться без оподаткування. Держава розраховує отримати близько 10 мільярдів гривень на рік від запровадження цих правил, які мають спрямуватись на фінансування армії. Цей крок також вирівняє конкурентні умови для українських виробників та продавців, які сплачують усі податки.
Верховна Рада двічі провалила голосування за цей законопроєкт. Спочатку в травні поправка набрала лише 127 голосів, а 1 вересня проєкти не отримали необхідної підтримки. Лише з третьої спроби 16 вересня пакет пройшов перше читання. До другого читання було подано понад 1000 поправок, кожна з яких може стати причиною подальших затримок. Цей законопроєкт є частиною пакету з чотирьох рішень, без ухвалення яких транші допомоги не будуть надані.
Пакет законів: цифрові платформи, оцінка майна та незалежний аудит
Перша складова пакету – закон про цифрові платформи, який зобов'язує маркетплейси передавати податкові дані про доходи продавців. Однак, депутати додали до нього правку про політично значущих осіб (ПЕП), яка передбачає посилену перевірку їхніх фінансових операцій протягом 12 місяців після звільнення. Президент Володимир Зеленський не підписує закон у такому вигляді, оскільки це може заблокувати допомогу від ЄС. Фахівці наголошують на необхідності обговорення та перегляду цієї норми з партнерами, а не її включення до пакету без належної процедури.
Другим важливим законом є закон про оцінку майна, який запроваджує єдині професійні правила для оцінювачів нерухомості, заводів та земельних ділянок. Це впливає на податки з нерухомості, ціни при приватизації та розмір кредитів. Законопроєкт пройшов перше читання, але до другого також подано понад 1000 поправок, що ускладнює його ухвалення.
Третя складова – постанова про відбір членів Рахункової палати, установи, яка контролює використання бюджетних коштів, включаючи кошти партнерів. Пропонується створити комісію з трьох українців та трьох представників ЄС і Британії для відбору кандидатів. Попри побоювання щодо "зовнішнього управління", подібна модель вже успішно застосовувалася при відборі суддів антикорупційного суду. міжнародні донори прагнуть бачити незалежний аудит використання своїх коштів.
Додаткові реформи для отримання допомоги
Ухвалення згаданого пакету відкриває доступ до 3,7 мільярдів євро від ЄС та близько 700 мільйонів доларів від МВФ. Проте, через затримки Україна вже не отримала ці кошти у вересні. Наступний транш ЄС у 1,5 мільярда євро залежить від урядових законопроєктів, поданих на початку вересня. Серед них: закон про квартальну звітність з ПДВ для ФОП, закон про трансфертне ціноутворення для боротьби зі схемами виведення прибутку за кордон, закон про обмеження офшорних відсотків та закон про ефективність антикорупційного суду. Також до пакету прив'язаний Митний кодекс, який запроваджує митні правила ЄС для бізнесу, зменшуючи ручний контроль та можливості для корупції.
Після ухвалення жовтневого пакету, Верховна Рада розглядатиме закони в межах програми Ukraine Facility, серед яких банкрутство ФОП, реформа відбору прокурорів та ще вісім законів. Питання щодо ПДВ для ФОПів на спрощеній системі оподаткування відкладено до 2028 року, тому паніки в соцмережах немає підстав. Загалом, український парламент стикається з проблемою брак голосів навіть для умовної більшості, а опозицію до перемовин не залучають. Замість цього, у непопулярні закони вносяться правки, що вигідні депутатам.
Висновок: відповідальність парламенту в умовах війни
Ситуація вимагає від Верховної Ради проявити політичну волю та відповідальність, особливо в умовах війни. Затримки з ухваленням законів, що забезпечують фінансову допомогу, ставлять під загрозу як економічну стабільність, так і обороноздатність країни. Брюссель, тиснучи на уряд, діє правильно, адже європейські платники податків мають бути впевнені, що їхні кошти спрямовуються на підтримку сильної та прозорої держави. Успішне проходження законів у жовтні стане показником здатності парламенту функціонувати як орган країни, що воює, і принесе користь усім українцям, роблячи державу чеснішою та сильнішою.