Нова урядова постанова, що змінює правила бронювання військовозобов'язаних, викликала різку критику з боку українського бізнесу та народних депутатів. Народний депутат Ярослав Железняк назвав ухвалене 12-13 жовтня рішення "абсолютно жахливим", "тотальною корупцією" та "смертю українського бізнесу", наголосивши на відсутності будь-яких консультацій з представниками бізнесу та депутатами.
Основні претензії стосуються невизначеності правил, які ще навіть не написані, потенційної корупціогенності новоствореного координаційного центру та дискримінаційного підходу до працівників. На думку Железняка, ці зміни суперечать законодавству і можуть призвести до тінізації зайнятості та несправедливого ставлення до бізнесу. Він закликав до консолідованих дій для відміни постанови.
Суть проблеми: непрозорість та корупційні ризики
Після того, як влітку бізнес зіткнувся з новими вимогами щодо мобілізації та оподаткування, уряд знову ввів нові правила. Постанова від 12-13 жовтня, прийнята без обговорення, викликала обурення. Ключова проблема полягає в тому, що текст постанови досі не опубліковано, хоча рішення вже прийнято. Це створює ситуацію, коли правила можуть бути написані в ручному режимі, без врахування інтересів бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) також висловило свою позицію, підтвердивши корупційні ризики. НАЗК вважає "дурною, корумпованою та дурною" ідею включення до бронювання тих, хто має законні підстави для відстрочки від мобілізації. Це може призвести до того, що компанії найматимуть лише тих, хто не підлягає мобілізації, або ж працівники підуть у тінь.
Особливе занепокоєння викликає новий координаційний центр, відповідальність якого невизначена, а процедури та строки оскарження відсутні. НАЗК вважає, що цей центр може стати інструментом політичного тиску та корупції, а не ефективним механізмом бронювання.
Шляхи вирішення: постанова та боротьба за права бізнесу
Народний депутат Ярослав Железняк розробив власну постанову, яку він планує представити в парламенті. Цей документ, підтриманий вже 30 колегами, має на меті скасувати урядове рішення від 13 жовтня, повернути процес до обговорення правил з бізнесом та переглянути роль координаційного центру. Зокрема, пропонується або скасувати цей орган, або обмежити його функції виключно наданням аналітики, без права приймати рішення.
«Вони думають, що коли президентське оточення і уряд щось ухвалили, то це вже назавжди. Але це не так. Вони не зможуть, якщо ми всі долучимося до процесу.» — Ярослав Железняк.
Железняк наголосив, що парламент має інструменти для протидії необдуманим рішенням уряду, як це було у випадку з скасуванням постанови про карантин вихідного дня. Хоча наразі залишився лише один пленарний день для голосування, депутат закликав колег підписати його постанову, щоб продемонструвати уряду позицію законодавців та захистити інтереси українського бізнесу.
Депутат також звернувся до громадян з проханням підтримати цю ініціативу, зв'язуючись зі своїми представниками у парламенті та закликаючи їх підписати постанову № 2367994. Це, на його думку, дозволить показати уряду, що український парламент готовий не лише говорити, а й діяти на захист бізнесу.