Стан промисловості будь-якої країни є ключовим індикатором її економічного благополуччя. Російська промисловість наразі демонструє неоднозначну картину. Незважаючи на те, що загальний індекс промислового виробництва за перше півріччя поточного року зріс на 101% порівняно з попереднім роком, цей показник є лише середньою температурою по лікарні. Реальні проблеми ховаються глибше, охоплюючи ключові сектори економіки.
Багато підприємств зіштовхуються з серйозними викликами: падінням попиту, скороченням обсягів виробництва, зростанням збитків та банкрутств. Особливо вразливими виявилися будівельна галузь, де спостерігається значне зменшення обсягів робіт та житлового будівництва, а також зростання кількості банкрутств будівельних компаній. Це створює ефект доміно, впливаючи на суміжні галузі, такі як виробництво будівельних матеріалів, металообробка, виробництво обладнання та транспорт.
Будівництво: сигнали тривоги
Будівельна галузь, яка безпосередньо стосується життя більшості росіян, подає подвійний негативний сигнал. Обсяги робіт з січня по липень цього року впали приблизно на 4%, а введення житла скоротилося на 15%. Ще більш тривожним є 37% зростання кількості нових справ про банкрутство будівельних компаній у першому півріччі. Великі забудовники, як-от «Самолёт» та ПИК, різко скорочують запуск нових проєктів. Втрата обсягів будівництва призводить до зменшення попиту на металеву продукцію, цемент, скло, кабель та спеціалізовану техніку, а також знижує активність у сфері вантажних перевезень. Для пересічних громадян це означає тривале скасування пільгових іпотечних програм та потенційне зростання цін на нове житло, тоді як вторинний ринок може зіткнутися з колапсом через брак коштів у населення.
Ситуація в інфраструктурному будівництві також викликає занепокоєння. Компанія «Енергоміст», що спеціалізувалася на будівництві енергетичних об'єктів, доріг та мостів, подала на банкрутство 2 липня цього року. Аналогічні проблеми виникли у «Конвертстрой Инжиниринг», «Росавтодор», «МГС-Строй», «Третье Нижнекамское монтажное управление». «Нефтезаводмонтаж» зазнав падіння виручки приблизно наполовину. Навіть великі державні проєкти, як-от третя лінія «Арктик СПГ» від «Новатек», зазнали відтермінування активної фази будівництва та запуску з 2026 на 2028 рік. «Газпром» скоротив капітальні витрати групи на 30% за півріччя, що є тривожним сигналом для всіх підрядників компанії.
Металургія та машинобудування: виклики та винятки
Металургійна галузь, найбільший цивільний сектор, також відчуває спад. Росстат фіксує падіння виробництва на 6,4% за січень-липень цього року та негативний фінансовий результат за перше півріччя. Внутрішнє споживання сталі, за оцінками «Северсталі», зменшилося більш ніж на 7,5% за перше півріччя. Однак, серед загальної негативної динаміки є і винятки. Так, «КАМАЗ» скасував чотириденний робочий тиждень і переходить на п'ятиденний, оскільки кількість замовлень перевищує виробничі потужності. Це дає надію, що принаймні для деяких підприємств виробництво триває повним ходом.
У машинобудуванні ситуація складніша. «АвтоВАЗ» повернувся до п'ятиденного робочого тижня, але виробництво Lada у 2025 році впало на 38% порівняно з попереднім роком, значною мірою через конкуренцію з китайськими брендами. Аналогічні проблеми спостерігаються і в УАЗ. «Соллерс» офіційно скоротив виробничу програму на 32%. Ринок важких вантажівок обвалився на 54%, вироблено лише 47 тисяч одиниць. Незважаючи на зростання продажів вантажівок «КАМАЗ» за рахунок широкого асортименту, чистий збиток компанії зріс у 11 разів, до 37 мільярдів рублів, а валовий прибуток впав майже в 32 рази, що свідчить про значні боргові навантаження.
Сільськогосподарське машинобудування перебуває у вкрай складному становищі. «Ростсельмаш» прогнозує падіння виробництва приблизно на 30%, з чутками про скорочення близько 2000 працівників. До весни 2025 року залишалася нерозпроданою близько 40% річного випуску, чистий збиток перевищив 5 мільярдів рублів. Виробництво залізничних вагонів також демонструє різке падіння: завод «Тихвин ВУК» скоротив виробництво на 55%, а «Російські залізниці» оцінюють надлишок близько 400 тисяч вагонів.
Ключові проблеми та шляхи виходу
Основні проблеми, що стоять перед російською промисловістю, полягають у санкційних обмеженнях, що призвели до зникнення експортних ринків, та значному скороченні споживання сировини, зокрема вугілля, металургами. Додатковим фактором тиску є надлишок виробничих потужностей та різке падіння попиту. Це призводить до закриття підприємств, місяців простою, звільнень та банкрутств, як це сталося, наприклад, з компанією «Сегежа», яка зазнала чистого збитку у 15,3 мільярда рублів за перше півріччя. Аналогічна ситуація спостерігається на фанерному комбінаті «Ілім Тімбер» у Братську, де виробництво скорочується, а персонал звільняється.
Проте, існують і позитивні приклади. Харчова промисловість, виробництво комп'ютерів та електроніки, а також фармацевтика демонструють стабільне зростання. Так, 75% підприємств харчової галузі показали позитивний фінансовий результат, комп'ютерна галузь — +24%, а фармацевтика — +17%. Це свідчить про наявність стійких та динамічно зростаючих сегментів економіки. Навіть у складних умовах, окремі компанії, які зосередилися на випуску продукції, що користується попитом, або диверсифікують виробництво, такі як випуск броньованих машин та виробництво протезів, знаходять способи виживання та розвитку.
Автори наголошують на важливості державної підтримки у вигляді дешевих кредитів для підприємств, що могло б стимулювати імпортозаміщення та технологічний суверенітет. На їхню думку, незважаючи на поточну кризу, загальний тренд свідчить про припинення падіння, що дає надію на майбутнє зростання та відродження промисловості.