Тема підриву газопроводів "Північний потік" знову привернула увагу світової спільноти, адже у Німеччині розпочався судовий процес проти громадянина України Сергія Кузнєцова. Його підозрюють в організації диверсії, що сталася у вересні 2022 року. Ця справа стала першим безпосереднім судовим розглядом, пов'язаним із вибухами на "Північних потоках". За версією німецького обвинувачення, Кузнєцов координував дії групи, яка, ймовірно, здійснила операцію з використанням орендованої яхти "Андромеда", а сама операція могла бути проведена за дорученням українських державних органів.
"Північний потік 1" та "Північний потік 2" – це система газопроводів, що з'єднувала Росію та Німеччину по дну Балтійського моря. Проєкт, що мав на меті постачання російського газу до Європи в обхід України, викликав значні суперечки. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, постачання газу було зупинено, а в ніч на 26 вересня 2022 року сейсмологічні станції зафіксували потужні поштовхи, що свідчили про вибухи. Внаслідок інциденту були пошкоджені три з чотирьох гілок газопроводів.
Обставини диверсії та розслідування
Вибухи на газопроводах "Північний потік" сталися 26 вересня 2022 року поблизу данського острова Борнхольм. Сейсмологічні станції зафіксували поштовхи, а згодом на поверхні води було помічено масштабні витоки газу. Спочатку розглядалася версія технічної аварії, проте подальші дослідження виявили сліди потужних вибухових речовин, зокрема гексогену та октогену, що вказувало на навмисний саботаж. Загалом було пошкоджено три з чотирьох гілок газопроводів: одна гілка "Північного потоку 1" зазнала масштабного руйнування, інша була пошкоджена, а на "Північному потоці 2" постраждали обидві труби. Місця вибухів розташовувалися у виключних економічних зонах Данії та Швеції, що призвело до міжнародного характеру розслідування.
Розслідування, яке проводили Данія, Швеція та Німеччина, виявило, що вибухові пристрої, ймовірно, були закріплені на зовнішній частині труб. Німецькі слідчі встановили, що для пошкодження окремих ділянок використовувалися заряди масою від 14 до 26 кг. Одразу після вибухів з'явилися різні версії: від звинувачень Росії на адресу США та Великої Британії до розслідувань про причетність українських військових. Зокрема, американський журналіст Сеймур Герш звинуватив США за участю Норвегії, а пізніше з'явилися версії про операцію за участю невеликої групи українців, які нібито орендували вітрильну яхту "Андромеда".
Роль яхти "Андромеда" та ідентифікація підозрюваних
Яхта "Андромеда" стала ключовим елементом розслідування. За версією німецьких слідчих, саме на цій яхті група імовірних диверсантів перевозила обладнання та вибухівку. Правоохоронці виявили на судні сліди тих самих вибухових речовин, що й на уламках газопроводів, а також біологічні сліди та навігаційне обладнання. За даними компанії, яка здавала яхту в оренду, судно бронювали на кінець серпня – вересень 2022 року. Однак документи виявилися підробленими, а частину витрат оплатила польська компанія, яку слідство вважає підставною. Особливу увагу слідчих привернула вимога відсутності системи автоматичної ідентифікації суден (AIS), що значно ускладнило відстеження маршруту яхти.
Для роботи на глибині 70-80 метрів, де прокладені газопроводи, потрібна спеціальна підготовка. Слідчі припускають, що на борту "Андромеди" перебували люди з досвідом глибоководного дайвінгу. За свідченнями, на яхті було шестеро чоловіків і одна жінка. Правоохоронцям вдалося ідентифікувати шістьох громадян України, пов'язаних з операцією, серед яких командир групи, фахівець із вибухівки, водолази та шкіпер. Наразі відомо про двох підозрюваних: Сергія Кузнєцова, якого вважають координатором, та Володимира Журавльова, українського дайвера з багаторічним досвідом, якого німецьке слідство вважає одним із водолазів, що могли встановити вибухівку. Журавльов заперечує свою причетність.
Звинувачення проти Сергія Кузнєцова та позиція захисту
Сергій Кузнєцов, колишній військовослужбовець українських Сил спеціальних операцій, проходить головним обвинуваченим у справі. За версією слідства, він виконував функції координатора групи. Докази проти нього включають реконструкцію маршруту "Андромеди", дані про його військову службу, знайдені у його телефоні морські карти Балтійського моря та зображення газопроводів. Також слідство звернуло увагу на період, коли Кузнєцов, за їхніми даними, обмежив використання телефону та електронного годинника. Крім того, у розмовах із дружиною під час екстрадиції він нібито говорив про те, що його «покинули на призволяще країна та президент» та про можливе представлення підриву як «офіційної військової операції».
Однак, біологічні сліди, знайдені на яхті "Андромеда", не збіглися зі зразками Кузнєцова, що, за версією обвинувачення, пояснюється його роллю координатора, а не безпосереднього виконавця. Захист Сергія Кузнєцова ставить під сумнів справедливість судового розгляду, стверджуючи, що як військовослужбовець, він зобов'язаний зберігати державну таємницю, що обмежує його можливість свідчити. Адвокати також наполягають на тому, що інфраструктура, яка допомагає фінансувати військові дії агресора, може бути законною військовою ціллю, а не цивільним об'єктом. Звинувачення у воєнному злочині, на їхню думку, вимагає перегляду кваліфікації дій їхнього підзахисного.
Юридична кваліфікація та майбутнє процесу
Німецькі прокурори розглядають атаку на газопроводи як потенційний воєнний злочин, оскільки "Північні потоки" є цивільною інфраструктурою, що постачала газ до Європи. Однак, захист звертає увагу на те, що об'єкт може втратити захист, якщо він робить внесок у воєнні дії, а його знищення дає військову перевагу. У цьому контексті постає питання, чи могли газопроводи, які допомагали фінансувати військові зусилля Росії, бути законною ціллю. Суд у Гамбурзі запланував 24 засідання, і розгляд справи може тривати до лютого 2027 року. Майбутні слухання покажуть, наскільки переконливими є докази обвинувачення та чи вдасться захисту спростувати версію слідства, а також чи будуть встановлені зв'язки операції з українськими державними органами.