Національний банк України активно цікавиться термінами запуску банками нових платіжних інструментів, зокрема A2A (Account-to-Account). Дослідження, проведене серед 10 ринків, включаючи вісім європейських країн, Бразилію та Індію, виявило суттєві відмінності у впровадженні таких платежів залежно від сфери використання – електронна комерція чи фізична каса.
У сфері електронної комерції A2A-інструменти можуть займати до 72% ринку. Однак на фізичних касах ситуація значно скромніша: показники коливаються від 0,3% до 8% (наприклад, 8% у Польщі). Навіть після інтеграції Mastercard до системи Blik у Польщі, частка транзакцій через карти Mastercard склала 48% від загального обсягу операцій з Blik на касі. У Швеції цей показник впав з 3,4% до 1,9% за три роки, а в Греції, попри нижчу вартість A2A-платежів порівняно з картковими, попит залишається низьким. Податкова адміністрація Греції зобов'язала поєднати касові апарати з пост-терміналами (1,2 млн одиниць з грудня 2025 року), передбачивши в специфікації максимальну тривалість A2A-транзакції у 210 секунд. Однак, за травень-червень 2026 року було здійснено лише 55 000 A2A-операцій проти майже 160 мільйонів карткових операцій, що свідчить про неефективність навіть державного примусу.
Причини низької популярності A2A на касах
Основною причиною невдачі A2A-платежів на фізичних касах, як свідчать дослідження, є не тариф, а складність процесу для покупця. На відміну від безконтактної картки (одна дія), платіж з рахунку через застосунок вимагає відкриття камери, сканування QR-коду, введення біометрії на телефоні клієнта – це значно більше кроків. Навіть у Польщі, де намагалися мінімізувати незручності, введення коду Blik потребує відкриття застосунку та генерації коду. Фіксована ставка за еквайринг, яку пропонують PSP, часто приховує реальні витрати, роблячи її менш привабливою для великих гравців, як-от Цитрус із середнім чеком 15 000 грн.
Крім того, існують функціональні обмеження A2A-платежів порівняно з картковими. Відсутність резервування суми, пере autorizації, списання меншої суми, регулярних платежів та складніші процедури оскарження операцій ставлять під сумнів їхню привабливість. Приклад Бразилії, де клієнти можуть оскаржити транзакцію через два тижні, демонструє відмінності від звичних механізмів міжнародних платіжних систем. Відсутність чіткого регулювання та вирішення спорів, а також проблеми з інтеграцією банківської інфраструктури, ускладнюють широке впровадження.
Досвід українських рітейлерів та платіжних систем
Представники українських компаній, таких як Rozetka та Цитрус, діляться своїм досвідом. Олег Спірін з Rozetka зазначає, що для продуктового рітейлу, де 80% кошиків мають скориговану ціну, технології IBAN-to-IBAN чи Pay by Link є проблематичними через відсутність механізмів холдування та повернення здачі. Натомість, вони використовують токенізацію з 3DS для збереження та подальшого списання фінальної суми. Для кас самообслуговування розглядається пілот через RTP (Request to Pay), де ініціатором платежу є продавець.
Артем з Цитрусу підкреслює, що для них головними критеріями є вартість, вплив на конверсію та вирішення проблеми клієнта. Він зазначає, що в їхньому сегменті (техніка) середній чек значно вищий, а кількість товарів у чеку – менша, що робить фіксовану ставку менш вигідною. Хоча відсутність можливості повернення грошей за A2A одразу не лякає, оскільки бізнес-процеси в Цитрусі налаштовані так, що повернення займає години, а не дні. Вони готові першими тестувати нові платіжні інструменти в онлайн-каналі як більш чистий експеримент.
Гела Сачук, представляючи PSP, зазначає, що на українському ринку склалася практика спрощеного ціноутворення (1.3-1.5% без розкриття додаткових витрат). Він вказує на технічні проблеми з A2A-платежами, зокрема, відсутність інфраструктури для повернення платежів, збереження токенів та складність для платника. Водночас, UPSS вже інтегрувала A2A-платежі через QR-код, що дозволяє проходити транзакції до 30 секунд, з конверсією до 100% для певних сегментів. Хоча вони не розкривають детальну фінансову модель, інвестиції в цей напрямок вже почали окуповуватися.
Ігор Горін з UPSS наголошує, що ключове питання – не ціна, а виявлення та вирішення 'болей' стейкхолдерів: продавців, покупців, банків чи держави. Він порівнює A2A з молодим деревом, яке потребує догляду. За його словами, UPSS вже розробила рішення, інтегровані в термінали та мобільні додатки, що дозволяють здійснювати платежі лише за кілька секунд. Вони не бачать проблем з суперечками та шахрайством, вважаючи, що вони вирішуються на рівні банків-еквайрів та емітентів. Проте, існують технічні нюанси, як-от можливість зміни реквізитів продажу деякими банками, що може призводити до некоректного списання коштів.
Висновок: Шлях до успіху A2A-платежів
Успіх A2A-платежів в Україні, як і на світових ринках, залежить від комплексної взаємодії. Вартість, швидкість, зручність для клієнта, надійність інфраструктури, прозорість регулювання та ефективне вирішення операційних викликів – усі ці фактори мають бути враховані. Поки що A2A залишається нішевим продуктом, але його розвиток триває, і майбутнє покаже, наскільки успішно він зможе конкурувати з усталеними картковими платежами.