Металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» припинив роботу, приєднавшись до переліку великих промислових підприємств міста, що зупинилися за час повномасштабного російського вторгнення. Це рішення змусило голову Ради оборони Кривого Рогу Олександра Вілкула оголосити про перехід міста в «режим виживання». Працююча промисловість Кривого Рогу, зокрема підприємства, що забезпечували близько 10% ВВП України, опинилася під загрозою. «Режим виживання» означає відмову від будь-яких проєктів розвитку чи підтримки, з концентрацією на забезпеченні життєво необхідних потреб міста: тепла, води, роботи соціальних служб, дитячих садочків та шкіл.
Доля 16 тисяч працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишається невизначеною. Хоча підприємство зупинило виробництво, працівники поки не звільнені. Менеджмент компанії розглядає можливість збереження ключового персоналу, але питання їхнього бронювання є надзвичайно складним. В умовах неможливості управління приватним іноземним підприємством з-за кордону, українська сторона, зокрема комунальні підприємства міста, пропонує працевлаштування для частини людей.
Вплив зупинки комбінату на життя міста
Зупинка «АрселорМіттал Кривий Ріг» становить значний удар по економіці міста, яке після знищення промисловості Донбасу стало найбільшим індустріальним центром України. Комбінат, що є найбільшим промисловим підприємством Центральної Європи, забезпечував 30% надходжень до бюджету міста та реалізовував соціальні програми. Навіть під час попередніх криз, включаючи російські обстріли енергетики та підрив Каховської ГЕС, підприємство продовжувало роботу, хоч і на чверть потужностей, забезпечуючи роботою 16 000 працівників та близько 10 000 співробітників підрядних організацій. Рішення про «холодну зупинку» було прийняте після чотирьох масованих ракетних обстрілів у серпні-вересні 2026 року.
Крім «АрселорМіттал», містоформуючими підприємствами Кривого Рогу є чотири гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК): Інгулецький, Південний, Центральний та Північний. Однак, ті ГЗК, що розташовані ближче до лінії фронту – Інгулецький та Південний – майже припинили свою роботу. Центральний та Північний ГЗК продовжують працювати, але також зазнавали обстрілів. Ситуація з шахтами також невизначена. Хоча покладів залізної руди вистачає на десятиліття, поточний стан справ та найближчі перспективи залишаються незрозумілими.
Проблеми галузі відчувають і інші підприємства. Наприклад, ГЗК «Метінвесту» у липні 2026 року знизили виробництво на 15% порівняно з минулим роком, а у вересні – вже на 40%. Основними перешкодами для конкурентоспроможності продукції є проблеми з портами, висока ціна на електроенергію та залізничні перевезення. Перевезення продукції ГЗК та металургійних заводів становить левову частку всіх перевезень у місті, і кількість відправок зменшилася втричі.
Безпекові виклики та людські втрати
Робота машиністів та інших працівників залізничного транспорту стала ще небезпечнішою через посилення обстрілів, зокрема реактивними дронами. Дрони ціляться в локомотиви, що створює значну загрозу. У разі атаки машиніст відповідає за безпеку помічника, повинен евакуювати бригаду, закріпити локомотив та поїзд, щоб уникнути неконтрольованого руху. Багато локомотивів вже зазнали руйнувань, що призводить до затримок та емоційного стресу для бригад. Трагічним прикладом стала загибель машиніста тепловоза Максима Суботька під час ракетного удару по «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він не встиг сховатися від балістичного удару, що стався надзвичайно швидко.
Невизначеність майбутнього та пошук рішень
Конкретні наслідки зупинки комбінату очікують відчути навесні 2027 року. Якщо працівники «АрселорМіттал» залишаться в штаті з бронюванням до цього часу, «ефект доміно» буде менш стрімким. Однак, якщо підприємство не зможе відновити виробничі потужності в найближчі 5-10 років, ситуація значно погіршиться як в економічному, так і в соціальному плані. Керівництво міста акцентує увагу на підтримці малого та середнього бізнесу та диверсифікації економіки, зокрема через створення індустріального парку. Проте, через близькість до лінії фронту, залучення інвесторів є складним завданням. Місто сподівається на швидке відновлення роботи підприємств та сплату податків.
У 2024 році, з нагоди 90-річчя заснування, «АрселорМіттал» облагородив частину столева набережної, створивши «сталеву набережну» з конструкцій, виготовлених з криворізького металу. Серед них – елементи СК «Олімпійський» у Києві, саркофагу ЧАЕС, хмарочосів у Баку та, зокрема, арматура для Бурдж-Халіфа. Якість криворізької арматури, виготовленої з первинної руди, є всесвітньо визнаною.