Народний депутат Ярослав Железняк, автор YouTube-каналу "Залізний нардеп", провів аналітичне дослідження разом зі своєю командою, аби визначити основні джерела корупції в Україні. За його словами, на відміну від попередніх років, коли корупційні схеми були пов'язані з конкретними іменами (наприклад, Шурма, Міндіч, Галущенко), зараз ситуація стала більш комплексною. Це ускладнює боротьбу, оскільки схеми, хоч і зрозумілі, часто захищені владою, що призводить до формального реагування, а не до реального вирішення проблеми.
Железняк наголошує, що його аналіз є суб'єктивним, але базується на зібраній інформації та співбесідах з представниками різних сфер. Він визначив три пріоритетні напрямки, де, на його думку, зосереджені найбільші корупційні потоки. Депутат вважає, що ці сфери приховують значні кошти, часто за ширмою державної таємниці або необхідності захисту національних інтересів.
Військові закупівлі: непрозорість і мільярди на дрони
Першою в списку є сфера військових закупівель, зокрема, пов'язана з дронами. Железняк зазначає, що ринок є закритим, інформація про витрати та ефективність техніки непублічна. Як приклад наводиться компанія FirePoint, яка, за даними джерел, отримала контракти на понад 70 мільярдів гривень лише цього року. Народний депутат ставить під сумнів ефективність використання цих дронів та прозорість ціноутворення, вказуючи на відсутність чітких показників ефективності та можливу непрозорість у формуванні ціни компонентів. Також згадуються компанії, пов'язані з Кулібаєвим та Кириченком, які займаються виробництвом далекобійних дронів. Окрім дронів, проблематичними залишаються закупівлі снарядів за завищеними цінами.
Будівництво захисних споруд: прихований масштаб
Другою за масштабом корупційних ризиків сферою визначено плани стійкості, тобто будівництво захисних споруд для критичної інфраструктури (енергетика, водопостачання). Держава витрачає на ці цілі десятки, а то й сотні мільярдів гривень. Контракти часто є закритими, бюджетні деталі недоступні. Железняк наводить приклад, коли запитувані бюджетні кошториси були вилучені Національною поліцією. Особливість полягає в тому, що тендери часто проходять без конкуренції, а ціни можуть завищуватися через додаткові угоди. Цей напрямок, за обсягами фінансування, значно перевищує аналогічні проєкти, як-от "Велике будівництво", що свідчить про високі корупційні ризики, деякі з яких вже розслідуються НАБУ.
Правоохоронці як адміністратори тіньового ринку
Третьою сферою, яку ідентифікував Железняк, є "чорний ринок" та діяльність правоохоронних органів. Він включає такі напрямки, як гральний бізнес, нелегальний тютюновий бізнес, кол-центри та інші тіньові сфери. За словами депутата, правоохоронці, зокрема Служба безпеки України (СБУ), виступають не лише як ті, хто отримує відкати, але й як безпосередні адміністратори цих незаконних доходів. Вони збирають кошти, проводять транзакції через крипто- та некриптогаманці, формуючи "загальний пул" для влади. Железняк зазначає, що останні розслідування НАБУ стосуються діяльності, пов'язаної з СБУ, зокрема у сферах лісових ресурсів, кол-центрів та "Укрзалізниці".
Народний депутат підкреслює, що відсутність статистики щодо незаконного ринку та закритість цих сфер ускладнюють боротьбу. Він пропонує два шляхи вирішення: системна прозорість та зміна правил гри, а також кримінальні провадження за конкретними випадками із залученням НАБУ і САП. Железняк зауважив, що не існує єдиного "нового Міндіча", а скоріше колективна відповідальність. Він зобов'язався разом зі своєю командою працювати над закриттям цих схем, ініціювати розслідування та добиватися результатів, використовуючи всі доступні інструменти.