Україна висловила готовність до заморозки конфлікту вздовж лінії фронту. Це заявив президент Володимир Зеленський, на тлі повідомлень про можливе відновлення переговорів між Україною, США та Росією. За інформацією видання Axios, обидві сторони нібито погодилися відновити переговори. За даними американських ЗМІ, переговори мали відбутися в Санкт-Петербурзі, де російський президент проінформував американського представника про готовність до тристоронніх перемовин орієнтовно 10 листопада.
Однак, реальна ситуація на фронті свідчить про продовження російських атак. Зокрема, повідомляється про обстріли Слов'янська, внаслідок яких постраждали діти. Паралельно з цим, Сполучені Штати, за деякими даними, розглядають можливість надання Росії економічних стимулів для досягнення миру, замість реальних поступок. Це викликає занепокоєння в Європі, де побоюються, що політика Трампа може бути вигіднішою для Росії, ніж для європейських партнерів.
Ключові події, що можуть вплинути на переговори
Аналітики виділяють три основні події найближчих місяців, які можуть сприяти досягненню домовленостей: вибори у США, що відбудуться за два тижні; саміт у Шеньчжені (Китай) в середині листопада, де планується тристороння зустріч за участю Росії; та зустріч G20 у Маямі, де також може відбутися розмова між лідерами, включно з можливим запрошенням Володимира Путіна.
Україна, втім, наголошує на необхідності своєї присутності на будь-яких переговорах, що стосуються її майбутнього. Водночас, американська сторона, згідно з деякими повідомленнями, може припинити постачання озброєнь та розвідувальної інформації Україні, що може створити додатковий тиск.
Позиція Росії та очікування від переговорів
Російська Федерація, за даними ЗМІ, відмовляється від припинення вогню без повної окупації Донбасу та вимагає територіальних поступок. Москва не готова надавати гаранті безпеки Україні, натомість пропонує обговорення нової системи безпеки в Європі, яка б враховувала інтереси Росії. Також Росія прагне укласти економічні угоди зі США, не пов'язані з припиненням війни, для підтримки своєї економіки. Продовжуються обстріли українських міст, промислових об'єктів та енергетичної інфраструктури.
«України капітуляція була б капітуляцією усієї Європи і всіх її союзників. Питання не просто в них, питання виживання всієї європейської цивілізації.» — Стефан Мерц.
На тлі цих подій, європейські лідери, як, наприклад, представник Європейської Ради, наголошують на необхідності швидкого обговорення фінансової підтримки України, як на цей, так і на наступний рік. Водночас, підкреслюється важливість контролю за використанням цих коштів. Також згадується про постачання дизельного палива з Росії, яке може фінансувати військові дії. Повідомляється про передачу Україні певних локомотивів від Естонії та інших країн Балтії, що дозволить їй не залежати від можливих дій Росії.