Українські удари вивели з ладу ключові нафтопереробні заводи російської компанії «Роснефть», спричинивши значні простої та зниження потужностей. Це викликає занепокоєння серед співробітників компанії щодо довгострокових наслідків для бізнесу. За даними Bloomberg News, навіть кілька додаткових місяців війни можуть завдати незворотної шкоди всій діяльності «Роснефти».
Наслідки для ключових НПЗ
Один із найбільших нафтопереробних заводів «Роснефти» у Рязані простоює понад половину часу з моменту першого удару України у травні. Навіть коли він працює, його потужність значно нижча за максимальну. Аналогічна ситуація спостерігається на НПЗ у Сизрані, який більшу частину останніх шести місяців або повністю зупинявся, або працював менш ніж на третину своєї потужності. Завод у Туапсе не функціонує з квітня.
Україна завдає повторних ударів по НПЗ одразу після завершення або наближення до завершення ремонтних робіт. Необхідність багаторазового ремонту пошкодженого обладнання створює додаткове навантаження на операційну діяльність та призводить до накопичення витрат. За словами інформованих джерел, деякі заводи свідомо уповільнюють ремонтні роботи, розтягуючи завдання, які мали б займати дні, на тижні.
Проблеми із захистом та ремонтом
Спроби захистити об'єкти за допомогою морських контейнерів, сіток та сталевих тросів виявилися неефективними проти масованих атак дронів. Особливо важко усувати пошкодження, коли удари припадають на складні вторинні установки. Запчастини для них раніше постачалися із Заходу, що тепер означає залежність від російських копій та китайських імпортних поставок. Їх отримання може займати місяці, і вони не завжди сумісні з наявним обладнанням.
Фінансові труднощі та банківський сектор
Ці обставини поставили «Роснефть» у складне фінансове становище. Ще до посилення української кампанії з дронами компанія стикалася з «ідеальним штормом» для своїх фінансів. З того часу прибутки знизилися, а борг зростає. Московський кредитний банк, пов'язаний із «Роснефтью», має проблемні кредити на суму близько 8 мільярдів доларів. Це підкреслює одночасний тиск на енергетичний та банківський сектори Росії, що викликає занепокоєння у російських фінансових чиновників.