Російські війська завдали авіаудари по підземній школі в селищі Комишуваха Запорізької області 2 листопада, внаслідок чого загинули щонайменше 53 людини. Атака відбулася, коли цивільні зібралися біля школи для отримання гуманітарної допомоги. Повідомлення про трагедію з'явилося через три дні після події, коли Суспільне Новини дослідили деталі події у відео на YouTube.
Комишуваха розташована за 15-20 км від лінії фронту і часто потерпає від обстрілів. Підземна школа, яка була відкрита менш як рік тому, будувалася як захищений простір для дітей та мешканців громади. На її будівництво витратили понад 100 мільйонів гривень. За проєктом, споруда подвійного призначення мала слугувати навчальним закладом та протирадіаційним укриттям, розрахованим на 500 осіб, і розташовуватися на семиметровій глибині. Вона мала бути облаштована навчальними класами, спортивною зоною, медичним кабінетом та мати інклюзивні елементи.
Передісторія та будівництво школи
Комишуваська гімназія, яка існувала до реконструкції, була важливим освітнім центром. У 2021 році її капітально відремонтували. У липні 2023 року гімназія зазнала ракетного удару, що призвело до руйнування корпусів. Після цього виникла ідея будівництва підземної школи. Проєкт відновлення робіт, тимчасово зупинений через дискусії щодо безпеки, наполіг голова громади Юрій Карапетян, вказуючи на відсутність сертифікованого укриття. Замовником виступило державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області». Загальна вартість проєкту, включно з додатковими роботами, профінансованими, зокрема, коштом міжнародної допомоги, склала понад 123 мільйони гривень. Підрядником стало ТОВ «VivatБУД».
Трагедія 2 листопада
2 листопада близько 10-11 години ранку біля школи зібралися десятки цивільних для отримання гуманітарного хліба. За інформацією української розвідки, спершу дві авіабомби влучили по території гімназії, а потім російські війська завдали повторного удару ФАП-3000 безпосередньо по підземному укриттю. Після цього було зафіксовано ще шість авіаударів. На момент повторної атаки в укритті перебували не лише місцеві жителі, але й поліцейські та рятувальники, які прибули на допомогу. Внаслідок атаки загинули четверо поліцейських, двоє рятувальників, працівники гуманітарного штабу, ЦНАПу, представники місцевої влади та цивільні мешканці. Серед загиблих — 53-річний військовий медик Олександр Заліщук.
Російські війська продовжували атакувати райони навколо місця події, зокрема, за допомогою безпілотників, що ускладнювало пошуково-рятувальні роботи. Російське Міноборони заявило про удар по українських військових підрозділах, тоді як українська влада повідомляє про загибель цивільних та рятувальників. Під час операції з-під завалів вдалося врятувати п'ятьох людей.
Оцінки та висновки
За словами військового оглядача Вадима Кушнікова, авіабомби ФАП-3000, які застосовувалися, призначені для ураження укріплених об'єктів. Він пояснив тактику послідовного ураження, коли попередні удари послаблюють захист перед влучанням потужнішої бомби. Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Іван Федоров зазначив, що школа була збудована згідно з нормами, але не розрахована на пряме влучання ФАП-3000. Він розрізнив протирадіаційне укриття та важке бомбосховище, вказавши, що останнє витримує значно потужніші навантаження. Піднімаються питання щодо розрахунків проектувальників, передбачення багаторазових ударів та відповідності фактичного рівня захисту заявленому.
До трагедії, у липні 2023 року, місцевий блогер Роман П'ятигорець на YouTube розповідав про цю підземну школу, називаючи її об'єктом подвійного призначення, де нібито перебуває місцева влада та оператори БПЛА. Жодних підтверджень цих заяв немає. Також видання «Наші гроші» ще у квітні 2026 року зазначало, що школа за 123 мільйони гривень фактично не виконувала свою освітню функцію через небезпекову ситуацію, переходячи до ролі адміністративного та гуманітарного центру.
Витрати понад 123 мільйони гривень на підземну школу у прифронтовому селищі викликають питання щодо доцільності. Хоча батьки та педагоги прагнули відновити очне навчання, постійні обстріли створювали значні ризики. Висновки з цієї трагедії мають вплинути на підходи до будівництва інших захищених освітніх просторів в Україні. Розслідувачі Суспільного досліджують масштабні проєкти, аналізуючи, чи навчилася держава враховувати безпекові ризики при відновленні та будівництві в умовах війни.