Понад гігават нової енергетичної генерації, придбаної або отриманої у подарунок від партнерів, залишається невикористаним та непідключеним до енергетичної мережі України. Про це повідомив Ярослав Железняк у відео на YouTube, аналізуючи статтю "Економічної правди" від 26 жовтня. Він зазначає, що попри обіцянки та заяви уряду про запуск значних потужностей, значна частина з них простоює, тоді як ворожі атаки продовжують руйнувати енергетичний сектор, а в деяких регіонах тривають тривалі відключення світла.
Згідно з повідомленнями уряду, було запущено 1,8 ГВт нових потужностей. Однак, за даними Железняка, реально працює лише близько 700 МВт, які виробляють електроенергію та тепло і синхронізовані з мережею. Решта 1,1 ГВт (понад гігават) залишаються невикористаними. Для порівняння, Київ потребує близько 300 МВт власної генерації на зимовий період, що втричі менше, ніж простоює зараз. Минулого зимового сезону дефіцит електроенергії сягав 7 ГВт.
Причини невикористання потужностей
Ярослав Железняк виділяє три основні причини невикористання нової генерації. Перша — зміна правил гри посеред процесу. До березня 2026 року газ для таких станцій коштував 16 000 грн за тисячу кубометрів. У березні уряд виключив деякі станції з цієї схеми, і тепер газ продається за ринковою ціною, що значно вище. Інвестори, які вже порахували витрати, взяли кредити та закупили обладнання, опинилися в невигідній ситуації через зміну цін на паливо та обмеження тарифів на електроенергію.
Друга причина — ризики, пов'язані з війною, та борги. Енергетичні установки, розташовані поблизу споживачів, також стають мішенями для ворожих ударів. Компенсація за пошкодження від ударів наразі обмежена 30 мільйонами гривень, тоді як галузь просить щонайменше 100 мільйонів та належне воєнне страхування. Окрім цього, існують значні борги: «Укренерго» заборгувало учасникам ринку 47 мільярдів гривень, тоді як саме компанії винні близько 37 мільярдів. Це змушує бізнес фінансувати ринок власними коштами.
Третя причина — «подарунки без власника». Частина обладнання була безоплатно передана громадам, зокрема в Олександрії, Кривому Розі та Київській області, але так і залишилася непідключеною. Деякі громади вже відмовляються приймати нове обладнання, не розуміючи, хто несе відповідальність за його експлуатацію та обслуговування. Країна не підготувала достатньо спеціалістів для управління такими станціями в режимі реального часу. Донори, які надали обладнання, також не отримують відповідей щодо причин його непідключення.
Шляхи вирішення проблеми
За словами Железняка, кардинально цю проблему не вирішити до зими 2024-2025 років. Проте, є можливість спробувати підключити ті потужності, що наразі простоюють. Галузь пропонує чіткі, об'єктивні рішення: страхування воєнних ризиків замість обмеженої компенсації, а також передбачуваність цін на паливо та електроенергію на 1-3 роки. Ярослав Железняк зазначає, що його команда виступає за створення державного фонду страхування воєнних ризиків у бюджеті, щоб уникнути перекладання витрат на споживачів з інших регіонів.
Також, за його словами, необхідно провести аудит усіх наявних потужностей та вирішити питання їх запуску, адже обладнання з часом стає непридатним. Железняк закликає громадян повідомляти про випадки невикористаних газових установок у своїх громадах, щоб створити відповідну мапу. Він повідомив, що його поправка №1913 щодо створення фонду страхування воєнних ризиків пройшла перше читання. 1 листопада планується перевірити, скільки гігаватів влада насправді запустила, адже значна частина електроенергії, яка потрібна країні, не зруйнована, а простоює через недолугу державну політику.