Народний депутат Ярослав Железняк у відео на YouTube проаналізував, як відбувається голосування у Верховній Раді, зокрема, скільки голосів насправді має фракція "Слуга народу" та хто допомагає їй ухвалювати рішення. За його словами, партія влади часто не набирає необхідних 226 голосів самостійно, що призводить до залежності від інших фракцій та груп. Железняк зазначив, що бюджет минулого тижня ухвалили лише 232 голосами, а фракція "Слуга народу", яка декларує себе як більшість, часто натискає кнопку для важливих голосувань, але не може набрати 226 голосів без сторонньої допомоги. У середньому, на дошці з'являється 171 голос від фракції, що на 55 голосів менше за необхідну більшість.
За словами Железняка, це призводить до того, що уряд змушений шукати голоси в інших фракціях. Він навів приклад голосування за державний бюджет 28 жовтня, коли "Слуга народу" дала трохи більше 180 голосів, а решту додали групи, такі як ОПЗЖ та "За майбутнє". Депутат провів аналіз 211 голосувань, виключивши випадки відсутності депутатів з поважних причин чи через хворобу, щоб визначити, хто насправді голосує у фракції, хто допомагає збирати голоси, і чому без опозиції уряд не зміг би ухвалювати третину своїх рішень.
Розбір голосувань фракції "Слуга народу"
Железняк виділив "ядро" фракції "Слуга народу", яке підтримує рішення майже завжди – це 74 народні депутати. Ще 67 депутатів голосують з фракцією 8-9 разів з 10. Приблизно 59 депутатів демонструють рівень підтримки від 60% до 80%. Ще 24 депутати голосують менше ніж 6 разів з 10, тобто приблизно половину часу. Таким чином, формально лояльними можна вважати 171 депутата, проте навіть вони не завжди голосують з фракцією. Проблемою є три неформальні групи всередині фракції, які часто мають власну позицію, особливо з неосновним питань.
Перша – це група Разумкова, яка голосує менш ніж у половині випадків і часто не голосує зовсім (93 рази). Друга – "Дніпровська" група мажоритарників, яку очолює Максим Бужанський. Вони голосують частіше, але їхні 15% неучасті стосуються важливих законопроєктів, зокрема, пов'язаних із боротьбою з корупцією. Група демонструє високу синхронність. Третя – група Павлюка, пов'язана з бізнесменом Іллею Павлюком. Її дисципліна нижча, вони голосують з фракцією близько 70% часу, решту часу можуть не голосувати або голосувати проти. Сумарно ці групи та окремі депутати, які не підтримують фракційні рішення, забирають голоси, необхідні для більшості.
Допомога від депутатських груп
Для ухвалення рішень уряду ключовими є чотири депутатські групи. Від них коаліція отримує в середньому 40 голосів. Найбільш дисциплінованою є група "Довіра", яка стабільно дає 14 голосів. Група "Платформа за життя та мир" (частина колишньої ОПЗЖ) надає 11 голосів, підтримуючи владу приблизно у двох випадках з трьох. Група "За майбутнє", попри те, що була першою, дає лише дев'ять голосів. Група "Відновлення України" надає вісім голосів. Без підтримки цих груп 78 зі 149 ухвалених рішень не пройшли б.
Додатково, 20 позафракційних депутатів розділилися: 10 з них підтримують владу у більшості голосувань, надаючи в середньому дев'ять голосів. Серед них є члени президії, як-от Корнієнко чи Стефанчук. Також близько 29 голосів надає опозиція (Батьківщина, Європейська Солідарність, Голос), хоча їхня підтримка стосується конкретних рішень, наприклад, ратифікації угод з партнерами або створення слідчих комісій, а не поганих законопроєктів. У підсумку, за усередненими даними, влада отримує 249 голосів для рішень, які не є спірними. Однак, уряд не зміг зібрати 226 голосів 62 рази зі 211, що становить майже кожне третє рішення.
Прогноз та наступні виклики
Железняк наголосив, що така аналітика показує реальний стан справ у парламенті, попри заяви про сильну більшість. Наступним випробуванням стане ухвалення бюджету у другому читанні до 26 листопада. Депутат запевнив, що працюватиме над тим, аби 226 голосів не з'явилися, якщо влада проігнорує поправку про збільшення зарплат військовим.