Техпідприємець і режисер Ронні Аптекер, який мешкає в Україні протягом останніх 19 років, розповів в інтерв'ю бізнес-редакторці The Kyiv Independent Ліліан Беллінгс про свій документальний серіал «Kyiv of Mine». Проєкт, започаткований у 2018 році, мав на меті документувати життя в Україні та спростувати стереотипи, але згодом став хронікою боротьби та трагедії українців через повномасштабне вторгнення Росії.
Аптекер, який родом із Південної Африки, вперше приїхав до України у 2007 році. Його привабила небезпека, про яку він чув, проте натомість відчув тепло та гумор. Дружні стосунки з українським підприємцем і юристом Михайлом, який навчався в Колумбійському університеті, стали ключовим фактором, що спонукав його повертатися та зрештою оселитися в Україні. Він побачив потенціал країни, особливо в технологічній сфері та кіновиробництві, яка, за його словами, могла конкурувати з Прагою як кінонапрямок.
Ідея серіалу «Kyiv of Mine»
Натхненням для створення фільму стала розмова з другом, який відвідав вечерю з олігархом, де серед гостей був Боно. Музикант закликав присутніх допомагати своїй країні. Аптекер запропонував Михайлу використати його знання у кіновиробництві для створення історії, яка б не лише показувала Україну, але й могла б заохотити туристів та інвесторів, сприяючи розвитку економіки. Вони провели 8 місяців над доведенням концепції, яку пізніше представили Володимиру Зеленському до його обрання президентом. Зеленський, за словами Аптекаря, схвально відгукнувся про проєкт, зазначивши, що це саме те, що потрібно Україні.
Початковою метою серіалу було показати українську технологічну сцену, але пандемія COVID-19 та згодом повномасштабне вторгнення Росії внесли свої корективи. У лютому 2022 року, коли почалися обстріли, Аптекер разом із партнером почав знімати реакції людей на ці події, часто через Zoom. Літо 2023 року, попри складні обставини, стало «літом надії», хоча, за словами Аптекаря, його друзі з серіалу попереджають, що попереду ще багато випробувань. Він підкреслив, що українці мають величезний потенціал до стійкості, хоча їм доведеться знайти ще більше сил.
Бачення України очима іноземця
Аптекер вважає, що світ часто не бачить справжньої України, яка є звичайною країною, де люди народжують дітей, будують бізнеси, створюють технології та займаються мистецтвом. Він наголошує, що це не «Україна» з її стереотипами, а просто Україна. За його словами, українці — це люди, які прагнуть жити, працювати, творити та розвиватися. Навіть під час війни, попри темний гумор, відчувається їхня здатність знаходити радість у дрібницях, музиці та спілкуванні з близькими. Це прагнення до свободи та бажання «наздогнати втрачений час» виражається в їхній енергії.
Режисер переконаний, що якби більше людей зрозуміли, що Україна — це нормальне місце, де люди просто хочуть робити свій внесок у суспільство, рівень підтримки країни зріс би. Він зазначає, що досі існує проблема «брендингу» України, коли стереотипи домінують над реальністю, що ускладнює отримання допомоги. Аптекер порівнює свою роботу з «історією про морську зірку», де кожен внесок, навіть невеликий, має значення. Він сподівається, що його серіал допоможе людям побачити, хто такі українці насправді, і що Україна варта шансу на розвиток, як і будь-яка інша країна.