Ярослав Железняк у своєму відео на YouTube розповів про випадок, коли суд арештував 2,4 мільйона доларів США у криптовалюті, але згодом з цих арештованих гаманців було виведено ще 270 000 доларів. За версією НАБУ, ці гаманці пов'язані з Андрієм Осиповим, якого називають керівником злочинної організації у справі «Карфаген». Прокурор стверджує, що генерали СБУ допомагали Осипову повертати ці гроші, хоча адвокат генерала заперечує скасування арешту.
За даними слідства, організація, яку очолював Осипов, сплачувала силовикам за «спокійну роботу» шахрайських кол-центрів. Щомісяця за кожен кол-центр сплачували 7 000 доларів США. Оплата надходила криптовалютою на гаманці, надані правоохоронцями, до п'ятого числа кожного місяця. Це дозволяло кол-центрам працювати без ризику обшуків. Після злиття підозри в мережу, Ярослав Железняк проаналізував транзакції та дані з блокчейну, який є відкритим, і виявив, що кошти продовжували виводитися навіть після накладення арешту.
Детальний аналіз виведення коштів
10 квітня 2026 року слідчий суддя Святошинського суду Києва арештував 2 409 000 USDT (цифровий долар, Tether) на чотирьох гаманцях у мережі Tron. Ці кошти, за версією САП, Осипов домовлявся повернути за допомогою генералів СБУ. Однак, в період з 10 по 25 квітня, ще до того, як приватна компанія Tether зупинила виведення коштів за запитом правоохоронців, з арештованих гаманців було виведено 270 000 доларів США. Ці кошти виводилися на обмінники або близькому колу. Железняк зазначає, що блокчейн не знає про паперовий арешт, і технічно заморозити USDT може лише компанія Tether.
Після того, як Tether заблокувала кошти, спроби вивести їх 1 травня не вдалися. Водночас, за підозрою, яку злили в мережу, Осипов телефонував генералу СБУ, і через 11 хвилин надсилав йому фото заблокованих коштів. Захист стверджував, що арешт не скасовували, і гроші ніхто не отримував, але Железняк припускає, що це сталося не через відсутність спроб, а через блокування коштів самою компанією Tether.
Другий поворот сюжету стався 30 липня 2026 року, коли Осипова затримали. Наступного дня з арештованого гаманця було створено новий. Подальші спроби перевести кошти через криптоміст та через обмінник з необмеженим доступом, датовані серпнем та вереснем, також завершувалися відхиленням переказу. Железняк припускає, що доступ до криптогаманця Осипова мав хтось ще, оскільки ключі продовжували працювати, коли власник був в ізоляторі.
Походження та напрямки руху коштів
За період з 16 жовтня 2025 року по 25 квітня 2026 року на гаманець, пов'язаний з Осиповим, надійшло 3 750 000 USDT. Серед надходжень — стартовий капітал у 1 425 000 доларів США 16 жовтня 2025 року, а також п'ять великих транзакцій на загальну суму майже 1,5 мільйона доларів. Ще 441 000 доларів надійшло від обмінника 001К Exchange, проти якого відкривали провадження за шахрайство. В цей же період, за висновками Железняка, близько 1 424 000 доларів було виведено в готівку через обмінники, що збігається з термінами сплати, встановленими для кол-центрів.
Окремо згадується гаманець, який за місяць приймав 4 мільйони доларів, з 7 000 платежами по 550 доларів, що схоже на роздрібну торгівлю. Приблизно 55 000 доларів на місяць надходило Осипову, а 10 квітня 2026 року, в день арешту, 60 000 доларів було виведено з каси. Частина грошей після арешту пішла на депозитні адреси різних бірж, де за кожною адресою стоїть верифікована людина. Железняк вважає, що НАБУ та САП можуть встановити ці 12 осіб за запитом.
Заклики до дій та висновки
Ярослав Железняк закликає Верховну Раду проголосувати за антикорупційний пакет та законопроект про обіг віртуальних активів, щоб унеможливити використання нелегальних коштів. Він наголошує, що криптовалюта стала головною трасою для нелегальних транзакцій, а обмінники — інфраструктурою для злочинців та недоброчесних правоохоронців. Железняк висловлює сподівання, що НАБУ та САП мають кращі інструменти для дослідження блокчейну та зможуть встановити всіх причетних до виведення коштів.