Чому підприємство опинилося на межі
За словами генерального директора компанії Мауро Лонгабарди, комбінат працює у збиток вже чотири роки поспіль. Основна причина — стрімке зростання вартості електроенергії.
- У 2021 році частка витрат на електроенергію у собівартості продукції становила 7%.
- У 2025-му вона зросла до 20%, що зробило виробництво сталі та концентрату фактично економічно нежиттєздатним.
«Ми оптимізували все, що могли. Але без системного рішення з боку держави, зокрема щодо енергетичних тарифів, підприємство не зможе продовжувати роботу», — наголосив Лонгабарда.
Мільярдні вливання материнської компанії
За останні роки ArcelorMittal змушений був фінансувати український підрозділ на величезні суми:
- понад 1 млрд доларів загалом;
- лише у перший рік повномасштабної війни — 650 млн доларів;
- щорічно необхідно щонайменше 150 млн доларів, щоб підтримувати роботу підприємства.
Попри це, лише за перші п’ять місяців 2025 року збиток склав 3,8 млрд грн.
Вплив на економіку та суспільство
ArcelorMittal Кривий Ріг є не лише металургійним гігантом, а й символом інвестиційної привабливості України.
- Експортна виручка підприємства перевищує 1,1 млрд доларів на рік.
- У компанії працюють близько 20 000 людей (до війни — майже 30 000).
- Щороку комбінат сплачує близько 7 млрд грн податків.
«Втратити такого інвестора — це неприпустимо. Це може запустити ефект доміно для всієї промисловості», — наголошує Віктор Галасюк.
Чому уряд має діяти терміново
Експерти підкреслюють, що протягом першого півріччя 2025 року ціни на електроенергію в Україні були найвищими в Європі. У липні ціна за мегават із врахуванням транспортування та розподілу сягнула 150 доларів, тоді як у Франції — близько 40 доларів.
Галасюк наголошує:
- потрібен диференційований підхід до тарифів;
- великі промислові підприємства мають отримувати доступ до енергії за конкурентною ціною;
- саме так працює економіка в розвинених країнах, де умови для різних галузей враховують їхні специфічні потреби.
Висновки
Криза ArcelorMittal Кривий Ріг — це маркер не лише для металургії, а й для інвестиційного клімату України загалом. Якщо найбільший іноземний інвестор залишить країну, це стане потужним негативним сигналом для світового бізнесу.
Вирішення проблеми потребує термінових рішень уряду: від перегляду тарифної політики до створення стабільних умов для розвитку промисловості. Без цього Україна ризикує втратити не лише мільярдні інвестиції, а й десятки тисяч робочих місць.