Один із символів китайського «будівельного дива» — China Evergrande — офіційно виключений з біржового списку Гонконгу. Історія найбільшого девелопера перетворюється на кейс про корпоративну жадібність, боргову піраміду та стратегічні прорахунки, що тиснуть на другу економіку світу.
Що сталося
- Делістинг у Гонконзі поставив крапку в публічній історії компанії, яка 16 років тому гучно дебютувала та стала найдинамічнішим забудовником КНР.
- Пік бізнесу супроводжувався агресивним кредитуванням: борг перевищив $300 млрд — обсяг, нестерпний навіть для «великої державної машини».
Масштаб розладу
- На балансі Evergrande — близько 1300 недобудов у 280+ містах; сотні тисяч вкладників не отримали житло.
- Суд у Гонконзі ухвалив ліквідацію, призначивши Alvarez & Marsal. Попри півтора року роботи, проти вимог на $45 млрд ліквідатори змогли акумулювати лише $255 млн живими грошима.
- Через суди намагаються повернути кошти з колишніх керівників. Засновник Хуей Каян затриманий та оштрафований, під питанням приховані активи; у фігурантів — нерухомість і авто в США, придбані вже після початку кризи.
Вплив на економіку Китаю
- Ринок нерухомості формує близько третини ВВП і значну частку доходів місцевих бюджетів. Після краху Evergrande ціни на житло -≈35% від піку 2021 року.
- Домогосподарства «біднішають» за рахунок падіння вартості активів — це гальмує споживання та роздріб.
- Банки жорсткіше кредитують, будкомпанії скорочують персонал і зарплати — подвійний удар по попиту.
- Уряд докапіталізує добудову проблемних проєктів, але уникає тотальних «порятунків» девелоперів, щоб не відроджувати боргову піраміду.
Глобальний вимір
- Китай — 33% світового промвиробництва, економіка експортноорієнтована. На тлі слабкого внутрішнього попиту компанії намагаються переорієнтуватися на експорт, що загострює торгові напруження із Заходом.
- Модель, яка десятиліттями працювала на зростання, стає вразливою без вільної торгівлі та довіри глобальних ринків.
Evergrande перетворилася з «візитівки дива» на символ системних дисбалансів китайської економіки, яка занадто залежала від боргу та нерухомості. Перед урядом — складна дилема: балансувати реформи та стимулювання, роблячи ставку на реальний сектор, щоб компенсувати спад у девелопменті й уникнути довготривалого тиску на зростання, фінстабільність і соціальний спокій.
Читайте також: Чому найбільший іноземний інвестор може піти з України: криза навколо ArcelorMittal
Читайте також: Чому OnlyFans дорожчий за Kyivstar: як 46 людей керують мільярдним бізнесом