Ключове
- У ніч на добу РФ застосувала широкий спектр озброєнь: ракети повітряного і морського базування (Х-101, «Калібр»), «Кинджали» та сотні БпЛА. Потужні удари прийшлися по Запоріжжю, а також по західних і центральних областях. Мета — енергетика і газова інфраструктура.
- Україна у відповідь продовжує вражати нафтогазові об’єкти РФ (зокрема ГПЗ та НПЗ), що створює для ворога наростаючі проблеми з паливом і ремонтом обладнання.
- Кремль знову підіймає тему «вундерваффе»: ракети «Буревестник», торпеди «Посейдон» тощо — як інформаційну зброю для тиску.
- На напрямку Покровська ситуація складна, але «обвалу фронту» не прогнозується. Меседж про «котли» — пропаганда.
- Пропозиція Москви щодо «мікроперемир’я» розглядається як інструмент інформаційної гри та можливість просування під прикриттям «тиші».
Масовані удари РФ по енергетиці: мета — тиск і хаос
За словами Ауслендера, Росія комбінує ракети різних типів і «забиває» небо роями дронів, прицілюючись по енергогенерації та газовій інфраструктурі. Україна, попри масштаб атак, оперативно ремонтує мережі, розосереджує генеруючі потужності та використовує міждержавні перетоки електроенергії з ЄС, що допомагає втримувати систему.
Водночас українські безпілотні та далекобійні засоби б’ють по вразливих місцях паливно-енергетичного комплексу РФ. Частину заводів росіяни не можуть швидко відновити через санкційні обмеження та дефіцит критичних компонентів.
Чому знову ядерні погрози
Коли не працює «переконання» і зриваються спроби нав’язати «переговори на умовах Москви», Кремль дістає з полиці ядерні страшилки — «Буревестник», «Посейдон» тощо. Оглядач наголошує: це радше політична постановка і психологічний тиск на Захід, а не реальна воєнна опція. Концепція взаємного гарантованого знищення (MAD) і сьогодні нівелює сенс подібних «суперзброї».
Покровськ: важкий відтинок фронту без «критичної зради»
Битва за Покровськ триває понад рік. Росія тисне, локально просувається малими групами, але ціною великих втрат і без оперативного прориву. Ауслендер нагадує: навіть падіння окремих населених пунктів не дорівнює «краху лінії оборони». За війною вже було чимало кризових моментів, що не призвели до стратегічних обвалів.
Твердження російського командування про «три котли» (зокрема біля Куп’янська та Покровська) експерт називає вигадкою: за нинішньої щільності фронту, мобільності підрозділів і тотального нагляду дронами створити класичне подвійне кільце оточення практично нереально.
«Мікроперемир’я» як пастка
Окремою темою стала пропозиція Кремля припинити вогонь лише на ділянці біля Покровська. На думку Ауслендера, тут дві мети:
- Інфопастка: показати «миролюбність» Москви та перекласти відповідальність на Київ — мовляв, «відмовився від миру».
- Тактичний трюк: під прикриттям тиші просунутися, закріпитися та відновити темп наступу.
Будь-які перемовини мають сенс лише після повного припинення вогню по всій лінії зіткнення, інакше це лише множення «кривавих рахунків», підсумовує оглядач.
Висновок
- Ядерна риторика Кремля — це інструмент шантажу, що свідчить не про силу, а про нервозність.
- Масовані удари по енергетиці спрямовані на виснаження тилу, але Україна адаптувалася і нарощує контрудари по критичних об’єктах РФ.
- Ситуація під Покровськом важка, однак не вирішальна; «котли» — інформаційний фейк.
- «Мікроперемир’я» — не шлях до миру, а спосіб зіграти на пропагандистському полі та здобути тактичну перевагу.
Довідка. Матеріал підготовлено за мотивами відеосюжету Сергія Ауслендера про ядерний шантаж РФ, обстріли української інфраструктури та оперативну ситуацію на напрямку Покровська.