Що саме заявив Мінфін
Мінфін підтвердив, що працює над «комплексним рішенням» щодо змін у підходах до оподаткування ПДВ для ФОПів на спрощеній системі. У відомстві підкреслюють, що процес буде відкритим: до обговорення планують залучати бізнес, профільні асоціації, експертів та інші зацікавлені сторони.
Ключове формулювання:
- зміни можуть набути чинності не раніше 2027 року;
- йдеться не про автоматичне скасування пільг, а про «збалансований підхід», який має одночасно посилитиборотьбу з тіньовими схемами та захистити сумлінний малий бізнес.
Таким чином, ФОПи отримали орієнтовний горизонт планування: принаймні у 2026 році правила гри кардинально не зміняться, але вікно до 2027-го — це час не стільки для паніки, скільки для активної участі в обговоренні моделі.
Чого хоче МВФ: де-факто жорсткіша «спрощенка»
У попередніх меморандумах та публічних сигналах МВФ наполягає на посиленні правил для спрощеної системи оподаткування, зокрема — через зміну порогів реєстрації платниками ПДВ та закриття можливостей для «агресивної оптимізації» та дроблення бізнесу.
За логікою МВФ:
- спрощена система не повинна бути «офшором усередині країни», через який великі компанії знижують податкове навантаження;
- ФОПи не мають використовуватись для маскування великого бізнесу, сірого імпорту чи контрабанди. Саме це прямо зазначає Мінфін, коли говорить про необхідність «рівних правил для всіх» і недопущення необґрунтованих переваг для тих, хто зловживає спрощенкою.
У відео Галасюк нагадує: одна з ключових ідей МВФ — знизити поріг обороту, після якого ФОП змушений реєструватися платником ПДВ. Такий крок різко збільшить податкове навантаження насамперед на ті галузі, які працюють «у білу» через ФОПів.
Хто в зоні ризику: креативні індустрії, ІТ та «цифрові кочівники»
На думку економіста, найбільше від потенційного зниження порогу ПДВ та посилення правил постраждають:
- ІТ-сектор і розробники,
- аналітики та консалтингові послуги,
- дизайнери, маркетологи, SMM-спеціалісти,
- бухгалтери та інші фахівці, які продають свої професійні послуги через ФОПи більшим компаніям в Україні та за кордоном.
Саме ці люди часто належать до так званих «цифрових кочівників» — мобільних професіоналів, які можуть жити й працювати в різних країнах, обираючи локації з вигіднішими податками та кращою інфраструктурою.
Галасюк попереджає: різке податкове посилення для таких підприємців в Україні може призвести не до зростання надходжень, а до скорочення кількості легальних ФОПів і нової хвилі еміграції, адже ці люди легко перенесуть свою діяльність у юрисдикції з м’якшим режимом оподаткування.
ФОП як «економічна вольниця» України
У своєму відео економіст називає спрощений режим для ФОПів одним з найуспішніших досягнень української економічної політики.
Ця система:
- створює просту й зрозумілу модель оподаткування для мікробізнесу;
- дає змогу легально працювати з відносно низьким податковим навантаженням;
- формує середовище економічної свободи, в якому тисячі людей переходять від тіньової зайнятості до «білої» роботи.
На думку Галасюка, замість того, щоб просто «закручувати гайки» для ФОПів, державі бракує «трамплінів» для росту — інструментів, які допоможуть мікробізнесу виростати з умовного мільйона обороту до 3–5–10 мільйонів і вище, переходити до наступної ліги, отримувати дешевші кредити та більші замовлення.
Що означає дата 2027 року: перепочинок чи відкладена загроза?
Офіційне формулювання Мінфіну «не раніше 2027 року» можна трактувати двояко:
-
Перепочинок для бізнесу.
Підприємці отримують кілька років, щоб:
- зрозуміти, куди рухається податкова політика;
- об’єднатися у професійні групи та асоціації;
- підготувати свої пропозиції до Мінфіну та парламенту;
- прорахувати власні моделі — чи лишатися ФОПом, чи змінювати організаційну форму, чи дивитися в бік релокації.
- Відкладена невизначеність. Остаточна модель поки що невідома. Мінфін декларує бажання знайти баланс між боротьбою з тінню та захистом малого бізнесу, але рамки підказує МВФ, для якого одним із пріоритетів програми EFF в найближчі роки є детінізація та збільшення стабільних податкових надходжень.
Саме тому Галасюк закликає не сприймати 2027-й як «далеку дату», а використовувати час для конструктивного тиску на якість рішень: від форматів адміністрування ПДВ до чітких запобіжників проти зловживань зі сторони великого бізнесу.
Пріоритети для держави: податкова справедливість чи зростання економіки?
В офіційних коментарях Мінфіну наголос робиться на:
- зламі тіньових схем,
- посиленні справедливості податкової системи,
- забезпеченні стабільних ресурсів для оборони та відновлення країни.
Галасюк погоджується з цими цілями, але нагадує: боротьба з тінню не може стати самоціллю. На його думку, головним пріоритетом економічної стратегії має бути прискорене зростання ВВП та розширення економічного простору України. Усе інше — включно з дискусіями з МВФ, структурними дисбалансами та детінізацією — має розглядатися як другорядні, підпорядковані завдання.
Інакше, застерігає економіст, держава ризикує «доборотися до ідеалу» так, що на нульовій економічній активності ризики ухилення від податків також будуть нульовими — але це точно не той сценарій, який здатен забезпечити ні перемогу у війні, ні повоєнне відновлення.
Що далі для ФОПів
Якщо підсумувати:
- До 2027 року радикальних змін у ПДВ для ФОПів не очікується, але курс на реформу вже зафіксований.
- МВФ тисне на Україну, вимагаючи закриття «дір» спрощеної системи та збільшення податкових надходжень.
- Мінфін обіцяє «збалансований підхід» і консультації з бізнесом, але деталі майбутньої моделі ще не прописані.
- Для креативних індустрій, ІТ та інших високодохідних ФОПів питання стоїть руба: або брати участь у формуванні правил, або адаптуватися до більш жорсткого режиму чи шукати альтернативи за кордоном.
У найближчі місяці ключовим для ФОП-спільноти буде не просто стежити за заявами Мінфіну, а виходити з власними узгодженими пропозиціями, щоб майбутня реформа не вбила одну з небагатьох реально працюючих «вольниць» української економіки.